Ні – капітуляції! Україна знову повстає!

Після підписання Леонідом Кучмою у Мінську якихось документів (чи то актів, чи пактів), яких прозвали «формулою Штайнмаєра», по Україні покотилася хвиля народних протестів. Десятки тисяч людей від Харкова до Львова виходять на Майдани і вимагають від влади не здавати Україну Росії.

Сесії рад усіх рівнів приймають звернення до президента і верховної ради, у яких засуджують угодовську капітуляційну позицію Зеленського і «Слуг народу». Спочатку влада мовчала. Сподівалася, що народ втихомириться і дозволить їй творити політику без нації.

Але держава – це не 95 квартал. Нікому не дозволено над нею насміхатись і тим паче, її продавати Росії.

Протести набирають широкого масштабу. На вулиці виходять ветерани війни на Донбасі. Вони питають президента і його «слуг»: «За що кров проливали?! Чому капітулює Україна перед Росією?!»

Суворі та загартовані у боях на сході воїни готові знову взяти зброю до рук і відстоювати незалежність держави.

Лідер «Правого сектору» командир УДА Дмитро Ярош заявив, що армія та добровольчі загони зможуть досягнути миру на Донбасі на вигідних Україні, а не Росії умовах. Якщо президент відведе війська з зони розмежування, добровольці готові самостійно зайняти позиції ЗСУ і воювати з ворогом, яким є нині Путін та його зграя.

Добровольці готуються до захисту України зі зброєю в руках. Цивільні створюють штаби опору у містах і селах.

У Чернівцях проходять чисельні мітинги проти капітуляції. Люди вимагають, аби депутати різних рівнів приймали звернення до президента і ВРУ, аби вони не здавали Україну Росії.

У Чернівецькій області зовні виглядає, що такі документи будуть приймати без проблем. Адже на керівництві містом сидить голова Олексій Каспрук, висуванець партії «Народний фронт», його заступником є Володимир Середюк з «Народного контролю», ВО «Свобода», ВО «Батьківщина» та «Європейська солідарність» мають фіктивну більшість серед депутатського корпусу. І саме тут є проблема. Більшість депутатів фактично тримає у своїх руках лідер партії «Рідне місто» Василь Продан. Він давно різними методами вміє налаштовувати депутатів на голосування за потрібні для нього рішення. У нього за одне і теж може рвати вишиванку на грудях свободівець Іллюк та косоворотку пірве регіонал Михайлішин чи Чесанов. А їм підспіває нібито націоналіст Бешлей. Насправді, кожен з них виконує свою арію у злагодженому хорі Василя Продана.

Так сталося й цього разу.

Василь Максимюк разом з ініціативною групою підготували звернення і винесли його на сесію міськради. Спочатку все йшло нібито до прийняття його. Але Василь Продан не був би майстром (кандидатом у майстри спорту України з шахів), якби не передбачив на два ходи вперед. Отож, тільки почали голосувати за звернення, і можливо б, його прийняли… Та почувся голос свободівця, чи то вже екссвободівця Ілюка. Мовляв, я «за» буду голосувати, але там є якийсь такий-сякий нюанс…

Збій стався. А після нього вже виступає Володимир Бешлей з «Рідного міста». На пальцях роз’яснює напевне, домашню заготовку, чому звернення не можна приймати саме у такій редакції. Далі депутат Чесанов говорить про Порошенка і депутат від ВО «Батьківщина» Пуршага ставить крапку, подібну до того, з чого почав Іллюк, – голосувати буду «за» але… І все завалено.

Продан тріумфує.

Партія регіонів рулить.

Подібний сценарій щоразу розігрується й в обласній раді. Там голова облради Іван Мунтян щоразу після виступу Ольги Кобевко або її пропозицій щодо проектів рішень прискіпливо пильно дивиться на лавку, де сидять свободівці. І відразу хтось з них встає і щось каже ніби «за», а насправді наперекір. Головне, аби затягнути час, дати можливість регіоналам оговтатися і підготувати нищівну критику.

Після такого спічу «свободівця» вмикається «лайномет» з фракції «Опозиційний блок. За – життя». В основному, це Павел обґрунтовує заперечення. Коли він закінчує, бере слово від ВО «Батьківщина» Світлана Фочук або Любов Годнюк. Вони виступають у ролі «голубок миру». А насправді повністю провалюють рішення, які не потрібні Іванові Мунтяну.

Не знаю, хто кому перший підказав подібний сценарій ведення сесії –  Продан Мунтяну, чи навпаки, але він прижився в області та активно діє.

Цього разу на сесію облради прийшли активісти, АТОвці, волонтери. Вони не на жарт вимагали від депутатів прийняти звернення щодо «формули Штайнмаєра». Спочатку питання поставили на голосування для внесення до порядку денного. Воно не набрало потрібної кількості голосів. Депутат Ольга Кобевко вимагала, аби відразу озвучувалися прізвища тих депутатів, котрі були проти. І миттєво добилася результату: тільки один депутат не голосував за включення питання до порядку денного.

Згодом було голосування вже за саме звернення. І все ж таки знайшлося 3 депутати, котрі не підтримали його. Це колишній голова партії регіонів у Чернівецькій області, екс-голова облради Михайло Гайничеру, помічник народного депутата від «Слуги народу» Георгія Мазурашу, наш олімпієць Іван Гешко і… що  найбільше дивує,- воїн АТО, лікар і голова комісії облради Ігор Малишевський.

Саме останньому не личило б займати подібну позицію. Бо у залі були його побратими, котрі разом з ним на фронті боронили Україну. Напевне, партійна приналежність депутата від УКРОПу домінувала над АТОвським братством.

Як би там не було, а Чернівецька обласна рада все ж таки не вподобилася міській і прийняла звернення до президента та ВРУ, де засудила підписання будь-яких документів, що ведуть до капітуляції України перед Росією.

P.S. Цікава дискусія відбулася на сесії чернівецької міськради між Василем Максимюком та Володимиром Бешлеєм. Останній з якогось дива дозволив собі засумніватися у патріотизмі Василя Сидоровича та його участі в АТО. Цим він обурив не тільки опонентів Максимюка, а й своїх однопартійців. Бо насправді Максимюк захищав Україну на сході зі зброєю у руках. Навіть був травмований під час обстрілу під Кримським Луганської області. У той же час, військовозобов’язаний Володимир Бешлей уникав призову та мобілізації. Аби не йти в АТО, він поміняв навіть прописку з Чернівецької на Київську.

Цією дискусією Бешлей себе зганьбив на все місто і область.