14 січня разом з початком першого пленарного тижня Верховної Ради у новому році поширилися чутки про можливі відставки в уряді. Про ймовірність кадрових перестановок в Кабінеті міністрів України, зокрема, повідомила низка телеграм-каналів. Пізніше, 15 січня, в мережі з’явилися записи, на яких голос, схожий на прем’єр-міністра Олексія Гончарука, каже, що він «повний профан в економіці».
У Кабінеті міністрів України ввечері 15 січня повідомили, що пресслужба «не має інформації щодо справжності жодного аудіо чи відеозапису, що розповсюджуються у мережі інтернет».
За інформацією співрозмовників Радіо Свобода у «Слузі народу», вечері 15 січня на засіданні фракції обговорювали «компромат» на Гончарука та можливість висловлення прем’єру недовіри. Утім, більшість з присутніх не підтримала цієї ідеї. Сам Олексій Гончарук на засідання фракції «Слуга народу», попри попередні наміри, не з’явився. Депутатам повідомили, що він поїхав у цей час на зустріч до президента.
Одразу ж після появи перших повідомлень про можливу ротацію в уряді, Радіо Свобода поцікавилось у народних депутатів, як вони оцінюють таку перспективу? Адже саме парламент призначає та звільняє склад уряду.
Олександр КОРНІЄНКО («Слуга народу»):
Поки про це не йдеться. Йдеться про підведення підсумків 2019 року. Тому що було дві великих наради, на яких ставилось дуже багато завдань для уряду по розробці законопроєктів.
І, наскільки ми маємо інформацію, в принципі на 85 відсотків вони виконали ці завдання і ту велику кількість законопроєктів розробили (деякі подали, деякі ще не подали, бо є певні процедурні моменти), але є підстави вважати, що уряд в цілому виконує ці завдання.
Наразі предметних розмов (про те, що когось треба змінювати в уряді – ред.) немає і в планах теж цього поки немає.
Вадим РАБІНОВИЧ («Опозиційна платформа – «За життя»):
Я думаю, що вся країна розуміє, що потрібно змінювати уряд. Тому що ось ці младореформатори самі вже розуміють, куди нас ведуть. Це ОВГЗ піраміда, яка зруйнує країну разом з собою.
Мені все одно, я їх нікого не знаю, я знаю одне, що ніхто з них не справляється зі своїми обов’язками. говорити, що ось цей міністр – хороший, а ось цей – ні, я не можу. Вони всі не просто огидні, а найгірші в історії України за результатами.
Змінювати потрібно всіх. Усіх! Потрібен уряд національного порятунку, який має бути сформований з достатньо серйозних професіоналів, які можуть просто по галузям витягнути щось.
Юлія ТИМОШЕНКО («Батьківщина»):
Мова зараз іде не про те, які хлопці або дівчата біля керма, мова іде про те, чи стратегія розвитку і становлення України обрана правильно, чи неправильно. І всі інші кадрові питання можуть розглядатися тільки в цьому контексті.
І якщо сьогодні обрана стратегія президентом віддати, по суті, країну на аутсорсинг і ухвалювати законопроєкти ззовні, рішення ззовні, стратегії ззовні і втілювати їх в життя, не дивлячись на реальні інтереси України, то, чесно кажучи, байдуже, який уряд поставить Зеленський.
Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ («Європейська солідарність»):
Є абсолютне підпорядкування Кабінету міністрів під Офіс президента, що, як на мене, є неприпустимим і є порушенням взагалі як конституційних повноважень президента, так і уряду. І тому, на жаль, це просто підтверджує те, що уряд є керованим.
Якщо хочуть міняти ці шашки (це навіть не шахівниця, це дошка для гри у шашки), то це їхнє рішення.
Ярослав ЮРЧИШИН («Голос»):
Цьому уряду, на жаль, не вистачає досвіду, не вистачає системності. І посилення цього досвіду і системності було би дуже важливим.
Якщо будуть зміни (а вони, швидше за все, будуть, тому що рейтинг президент постійно втрачає і в нас найбільш поширена реакція будь-якого президента на таку діяльність (особливо коли є більшість у Верховній Раді ) – це скинути баласт, тобто скинути тих чи інших міністрів), то, зважаючи, що зараз до цього буде менш пильна увага, ніж була на початку формування уряду, ми, швидше за все, будемо бачити зміну на більш лояльних, ніж на більш професійних. Тобто на тих, які до виконання, ніж на тих, які будуть протестувати.
Кабінетом міністрів – головним органом виконавчої влади в Україні – за роки незалежності вже встигло покерувати 15 прем’єрів: 14 чоловіків і лише одна жінка.
Четверо з них – Віктор Янукович, Юлія Тимошенко, Микола Азаров та Арсеній Яценюк – очолювали уряд по двічі.
Троє – Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Віктор Янукович – після роботи в Кабміні стали президентами.
Найменше часу на чолі уряду провів 3-й прем’єр-міністр України Віталій Масол (усього 263 дні). Найбільше – 14-й Микола Азаров (1491 день). Останній, зокрема, запам’ятався українцям «кровосісями», «скіглінням» і «потняками податків».
Чинний прем’єр – Олексій Гончарук – обіймає посаду понад чотири місяці.
Прем’єр-міністр є головою виконавчої влади у країні.
Під його керівництвом, зокрема, вирішуються питання тарифів, пенсій та розробка держбюджету.
Відставка прем’єра може ініціюватись як ним особисто, так і Верховною Радою, яка має право оголосити недовіру уряду.
В обох випадках остаточне рішення має підтримати конституційна більшість депутатів під час відповідного голосування.
Ось так, наприклад, наприкінці травня Верховна Рада голосувала за відставку Володимира Гройсмана, про яку він попросив сам:
Якщо прем’єра звільняють, у відставку разом з ним іде і увесь уряд.
Виконувати свої функції як прем’єр, так і його уряд мають аж до моменту формування нового Кабінету міністрів.