“БОРОТЬБА З БІДНІСТЮ”

Під час президентських виборів 2019 року Володимир Зеленський обіцяв у разі свого обрання на вищу державну посаду розпочати “боротьбу з бідністю”. Подолати бідність в Україні обіцяли й представники пропрезидентської партії “Слуга народу” під час виборчої кампанії до Верховної Ради. Омріяні посади отримали і сам Зеленський, і провідні члени його партії. Як вони виконують свої передвиборчі обіцянки?

 

Підвищення комунальних тарифів і наступ на дрібних підприємців

 

У більшості українців частка комунальних платежів становить непропорційно високу долю їхнього сімейного бюджету. Тому чимало людей голосували за “нові обличчя”, сподіваючись на зниження комунальних тарифів, що здійснить влада цих “слуг народу”. Натомість отримали зовсім протилежне. Зросли тарифи на воду, а на газ взагалі споживачі почали отримувати по дві платіжки. Друга – за “транспортування газу”. Гроші, що ми сплачуємо, ідуть в кишені олігархів. А хіба вони власним коштом будували газові мережі, якщо беруть за перекачку газу ними? Ні, будівництво мереж оплатили звичайні громадяни. Значить, іде звичайне пограбування простих людей, і грабіжники сподіваються, що не відповідатимуть за це ні перед судом, ні перед розлюченими громадянами.

 

Правда, представники влади почали говорити, що введення другої платіжки “було помилкою”. Говорити мало, помилки необхідно виправляти. Інша річ, чи збираються вони це робити. Скоріш за все, об’єднають обидві платіжки в одну, сума якої буде більшою за ту, що сплачували в часи “злодійського режиму Порошенка”. Найбагатші люди країни не втрачатимуть кошти, що вже вважають своїми. Адже справжня влада залишилася в руках олігархів, незважаючи на всі обіцянки “нових облич” боротися з олігархатом.

 

В інтересах олігархів розгорнуто в Україні також наступ на дрібних підприємців. Ціни на товари у дрібних підприємців трохи нижчі, ніж у величезних торговельних мережах, котрими володіють великі власники. Тому збіднілі громадяни намагаються купувати там, де дешевше, і дрібний бізнес міг конкурувати з найбагатшими і найвпливовішими магнатами. А влада “нових облич” запроваджує такі обмеження, які зроблять дрібну торгівлю неконкурентноздатною. Фізичних осіб-підприємців (ФОПів, тьху, яке неприємне скорочення на зразок совєтських ВОВ чи КРУ) намагаються обкласти ще й новими податками. Підприємці протестують, організуються – лише в такому випадку вони зможуть захистити свої права.

 

“Слуги народу” готуються прийняти закон про продаж землі, причому у версії, що дозволяє різноманітні зловживання. Парламентська опозиція противиться цьому, нахрапом провести закон не вдалося, і нині обговорюється велика кількість правок до нього. Найгірше, що може статися – це концентрація колосальних земельних латифундій в руках транснаціонального капіталу, який і наполягає на прискореному  запровадженні ринку землі в Україні. Селяни продадуть свої паї фактично за безцінь, і українське село загине повністю і остаточно. Зрадіє цьому хіба що Путін зі своїми прибічниками – знищення українського села передуватиме знищенню України як такої.

 

Проблеми із зарплатами і пенсіями

 

Голосуючи за Зеленського, чимало виборців сподівалося, що той у рамках “подолання бідності” значно підвищить їм зарплати і пенсії. Тим більше, що у його виборчій кампанії навіть лунали слова про “4 тисяч доларів зарплати вчителя”. Тож багато вчителів повірило цим обіцянкам. Вони навіть не звернули увагу на те, що попередня влада запланувала підвищити їм заробітню плату в 2020 році, і передбачила на це гроші у бюджеті. Натомість “слуги народу”, отримавши омріяні крісла, заявили про “нестачу грошей на підвищення зарплати вчителів”. До того ж, багато вчителів за січень 2020 р. взагалі нічого не отримали…

 

Ще більш сумною виглядає ситуація з оплатою праці шахтарів – там люди місяцями працюють, не отримуючи нічого. Затримка зарплати спостерігається і в інших галузях, а цього вже давно не було за попередньої влади. Отаке вийшло “покращення”, отаке “подолання бідності”. Натомість собі представники влади встановили захмарні зарплати, ще й отримують значні суми у вигляді премій. Йдеться про сотні тисяч і навіть мільйони гривень. Одна пані, що займає міністерську посаду, поскаржилася публічно, що їй на прожиття не вистачає зарплати в 36 тисяч гривень. А сама у Києві купила квартиру майже за мільйон. От де вже остаточно “подолали бідність”!

 

До найбідніших категорій населення в сучасній Україні належать пенсіонери, що отримують мінімальну пенсію. Вона нижча за прожитковий мінімум і не може забезпечити нормальне життя людини. Тому вони не живуть, а виживають, нерідко розпродаючи власне майно, щоб купити їжу і ліки. А харчові продукти та лікарські засоби в Україні дорожчі, ніж у сусідніх державах-членах ЄС. І це при тому, що зарплати і пенсії в нашій державі найнижчі у всій Європі.

 

Нині в Україні кількість пенсіонерів перевищила кількість працюючих, що при нинішній пенсійній системі не дозволить не тільки підвищити виплати непрацездатним людям, а взагалі поставить під сумнів наповнення пенсійного фонду. У ньому вже виник дефіцит у понад мільярд гривень, далі стан буде лише погіршуватися. Влада вбачає вихід у підвищенні пенсійного віку. З 1 квітня наступного року жінки виходитимуть на пенсію у 60 років. А з владних висот вже пролунала думка пр те, що пенсійний вік треба підняти до 72 років. Нині це середня тривалість життя в Україні. Іншими словами – дожив до пенсії, то помри негайно, щоб не переобтяжувати державний бюджет зайвими виплатами.

 

Глава парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова заявила, що підвищення пенсійного віку неминуче. Вона ж сказала, що українці повинні платити більше податків, щоб забезпечувати виконання соціальних статей бюджету. Ще далі пішов радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак. Він запропонував взагалі скасувати пенсії – нехай батьків утримують діти. Чим далі, тим веселіше жити. 95-й Квартал при владі показує, на що він здатний. Вже ясно, що жодного подолання бідності квартальні гумористи забезпечити неспроможні. Як не зможуть вони виконати і більшість тих красивих обіцянок, яким повірили 73 % виборців. Розчарування цією владою у суспільстві зростає, а до чого воно призведе, побачимо. Відомий політичний оглядач Портніков закликав українців готуватися до справжнього “цунамі”, хвиля якого накриє всіх нас. Нерадісний прогноз, що й казати.

 

Ігор Буркут, політолог

 

Новини Партнерів