Цінуйте лікаря!

20.03.2020. Ранок у Чернівцях. Ще 5 коронавірусних  хворих підтвердили тести. Маємо вже 15. Одна 33-річна жінка померла.

Після того, як почали обліковувати тих, хто повертався з-за кордону, кажуть, повернулося їх  1500. Хто приїхав раніше і скільки їх було, не знає ніхто і нікому до них  тоді не було ніякого діла.

Ще у лютому журналісти вимагали, аби влада і надзвичайна комісія зупинили поїздки маршрутних бусів з Чернівців до Італії і назад. Але влада не реагувала. Більше того, вони навіть не знали кількість щоденних рейсів туди-звідти. Ще раз нагадуємо, що до офіційного оголошення про проблему коронавірусу щодня з Чернівців до Італії відправлялося 50 бусів. Вони перевозили товари і пасажирів. Щосереди їх їхало 150 до Мілану, щоп’ятниці з Мілану відправлялися на Чернівці ті самі 150 бусів. Окрім того, чимало заробітчан прилітало до Сучави та Кишинева.

До речі, хвора на коронавірус  молдованка втекла з лікарні і якимось чином прилетіла у Кишинів. Разом з нею летіли десятки українців.

Тобто вжиті заходи щодо карантину правильні, але вже трохи запізнілі. Через тиждень-два на Буковині може постати проблема. Тому тепер можемо розраховувати тільки на свій організм, на свою обережність та культуру. Виконуймо всі настанови та вимоги лікарів. Знаймо, що лікарі для нас тепер стають останньою надією. Вони як ангели рятують людей від смерті. Тому з великою шаною і повагою ми повинні ставитись до людей у білих халатах.Тепер вони здебільшого у синіх захисни халатах. Особливо до сімейних лікарів, бо до них перших  ми будемо звертатись у разі появи симптомів хвороби, лікарів „швидкої допомоги”, епідеміологів і особливо інфекціоністів.

 На останніх падає велика місія – врятувати націю від підступної хвороби. Інфекціоністи – це справжні воїни у кожній державі. Коли все спокійно, їх навіть і не помічаємо. Думаємо, що їх не треба. Так як армія для держави: коли нема війни, то армія непомітна. Але коли нападає ворог, то саме воїни на себе беруть перший удар.

 Сучасні керівники України повністю бездарні у всьому. Тому вони не змогли вчасно визначити роль кожної ланки медицини. Бо не про те думали. Піклувались про рейтинги свої та гаманці. Інфекційна служба у лікарнях розвалена до решти. А в Чернівцях нею цілковито знехтували. Лікарів, медсестер, санітарок тримали на найнижчих зарплатах. Інфекційне відділення фінансували за залишковим принципом. Палати та бокси не ремонтували. Майже 150-річне приміщення обдерте, облуплене і запущене.

У таких умовах зустріли пандемію 7 лікарів-інфекціоністів. Щастя, що це високопрофесійні, відповідальні і сміливі люди. Вони першими зараз беруть на себе весь удар коронавірусу. Ризикують своїм життям і життям своїх близьких. У них майже мінімальні зарплати. Ціна життя  працівників інфекційного відділення у Чернівцях – на рівні 4700 гривень!

А тепер порахуйте зарплати великих чиновників області – від 30 000 до 100 000 гривень. І ніякої віддачі для краю, для людей. Чи майже ніякої.

Хіба людям стало краще жити за керівництва Івана Мунтяна? Ні! Але ми щомісяця йому платили по 50 000 гривень і більше зарплати. Хто  зна (можливо, НАБУ вже знає- П.К.), скільки йому ще заплатив Кушнір та йому подібні.                              Або заступники Мунтяна, Маковецька та Мельничук.  Та вони виявилися у цих умовах пустим місцем на тілі Буковини. Але щомісяця отримували по 30-40 тисяч гривень.

А керівники ОДА?!

А керівники Чернівецької міської ради?!

А керівники підрозділів цих структур?

Окрім високих зарплат і премій за низьку продуктивність ми ще маємо десятки кримінальних справ на цих людей. Вони хабарі брали. А заступник голови Чернівецького міськвиконкому Володимир Середюк навіть вимагав постійного хабаря від підприємців  за оренду майна громади. Записи його вимог чули  тисячі людей на сесії міської ради.

І такі та подібні їм негідники досі керують нами?! У той час, як лікарі ризикують життям, аби врятувати людей від смертельної хвороби…

Тож на період надзвичайної ситуації всіх чиновників перевести на зарплату,  не вищу за 10 000 гривень. Ніц з ними не станеться. Більшість людей і на менших зарплатах і пенсіях виживають. А всі зекономлені кошти від їхніх зарплат направити на оплату праці сімейних лікарів, працівників швидкої допомоги, епідеміологів, пульмонологів, реаніматологів, дитячих інфекціоністів, інфекціоністів, медсестер і санітарів, котрі працюють з інфекціоністами та хворими, у яких є підозра  чи вже виявлено коронавірус.

І це буде справедливо.

 А ще однією невідкладною і  гуманною потребою нині є страхування життя і здоров’я тих, хто нині перший приймає на себе удар коронавірусу. Добре було б, якби порядні страхові компанії допомогли  оформити страхування життя і здоров’я медпрацівникам, які  першими  протистоять  вірусу у „червоній” зоні та захищають людей.

Прошу керівників різних галузей і різних рангів уважно ставитися до своїх підлеглих. Вірус не вибирає людей за посадами і статками. А після епідемії суспільство буде зовсім іншим. Воно невпізнанно зміниться.

Жоден негідник  уже не матиме місця серед порядних людей.

(Далі буде)

 Петро Кобевко

 

Новини Партнерів