Сьогодні всі розмірковують про вірогідність надання Україні кредиту Міжнародного валютного фонду в залежності від ухвалення того чи іншого закону. Однак більшість чомусь забуває, що пріоритетом для МВФ є не тільки відкриття ринку землі чи прийняття «антиколомойського» закону, але й реальні, успішні кейси боротьби з корупцією. Натомість наша країна в цьому напрямку демонструє не успішні спецоперації з виявлення й «посадок» корупціонерів, а лише зростання кількості структур, що «борються» з нею, а також все більше й більше корупційних проявів на державних підприємствах.
Ось лише один приклад масштабної корупції на одному держпідприємстві — Одеському припортовому заводі.
ОПЗ нещодавно оголосив тендер на постачання газу в обмін на найкращу ціну за готову продукцію – аміак і карбамід. Американська компанія «IBE Trade Corp» (президент — Алекс Ровт), яка спеціалізується на продажі міндобрив по всьому світу, збиралася взяти участь у тендері. Однак, оскільки тендер не пішов за сценарієм ОПЗ, його раптово відмінили й оголосили, що вибір постачальника газу здійснюватиметься за т.з. «переговорною» процедурою.
Тепер трохи цифр. «IBE Trade Corp» пропонувала ціну за тонну аміаку 38, а за тонну карбаміду — 57 дол США. Оскільки за місяць ОПЗ виробляє 6 тис тон аміаку та 74 тис тон карбаміду, то місячний прибуток ОПЗ міг скласти 4 млн 446 тис дол США. І це — тільки з одного тендера.
Натомість в ОПЗ швидко зрозуміли, що від американців відкатів не дочекаються (бо вони їх просто не дають), і за таких розкладів їм нема на чому заробити. Тому 3 квітня вони пролонгують угоду з тим самим постачальником, через якого нещодавно розгорівся гучний скандал щодо дачі хабаря керівництву Фонду держмайна — ТОВ «АгроГазТрейдинг». Ця компанія запропонувала ціну у 39 дол за тонну аміаку й 51 дол за тонну карбаміду. Тобто ця ТОВ за місяць взамін поставленого газу забирає продукції на 4 млн 8 тис дол проти 4 млн 446 тис дол, які пропонували американці.
Як бачимо, внаслідок цієї корупційної схеми, ОПЗ, який є державним підприємством, управляється Фондом держмайна (а голову ФДМУ призначають з подачі президента), за рік втрачає більше 15 млн дол США. І, знову ж таки, це — тільки одна закупівля, тільки один «тендер»!
Питання про те, чи є калькулятори й рахівниці в керівництва ОПЗ, ФДМУ, Кабміна і президента, та чи бачать вони явну й відверту корупцію в себе під носом, залишається риторичним.
А американській компанії, яка звикла працювати за чесними й прозорими правилами (що мають бути однаковими для всіх), не лишається нічого іншого, як звернутися до Міжнародного валютного фонду і вказати на явний факт корупції на українському держпідприємстві.
Далі буде…