ПОВНИЙ “ОБНУЛЕНІУМ”

Путін вчепився у президентське крісло мертвою хваткою. Він чудово розуміє, що втрата вищої влади для нього рівнозначна смерті – за вчинені злочини необхідно буде відповідати перед міжнародним або російським судом. Тому “лідер російської нації” намагається продовжити своє правління дожиттєво. А для цього необхідно змінити конституцію РФ, яка передбачає перебування однієї особи на президентській посаді не більше двох термінів поспіль. З подачі космонавтки Валентини Терешкової парламент прийняв рішення “обнулити” терміни, які вже відбув Путін у ролі президента. Це рішення влада хоче затвердити на всенародному референдумі, щоб “обнуленіум” вже вийшов повний. Але життя може “обнулити” і самого Путіна – до того йде.
 
Кремль втрачає величезні гроші
 
Всі два десятки років правління Росією Путін шукає вихід із складних ситуацій в агресивних війнах – в Чечні, Грузії, Україні, Сирії, Лівії. А будь-яка війна вимагає значних витрат. Гроші на свою агресивну політику Кремль отримував за рахунок експорту нафти і газу, перетворившись на провідну енергетичну державу. Мільярди доларів наповнювали державну скардбницю, дозволяючи і силовиків – опору режиму – добре оплачувати, і нову зброю виробляти. Але намагання Путіна повернути Росії статус супер-держави примусило його влізти в сирійську авантюру і зіспсувати відносини з впливовою частиною ісламського світу. А Саудівська Аравія і Катар є конкурентами РФ на світовому ринку енергоресурсів, і у конфлікті з Кремлем нанесли йому найболючіший удар.
 
Маючи найбільші поклади високоякісної нафти, ці держави можуть або підняти ціни на цей продукт у світі до захмарних висот, або ж опустити їх  нижче плінтуса. Вони обрали другий варіант, щоб позбавити Росію можливостей продавати свою нафту низької якості на світовому ринку, чим вибили у  цієї держави з рук основне джерело доходу. Вперше в історії ціна на нафту встановилася мінусова: виробники вимушені доплачувати споживачам, щоб ті хоча б забрали вже видобутий продукт. Нафтосховища у світі переповнені, танкери з нафтою стоять на рейдах багатьох портів, не маючи змоги розвантажитися.
 
Путінська пропаганда ще блефує, намагаючись переконати когось у тому, що накопичених раніше валютних запасів Росії вистачить, аби успішно пережити нинішній несприятливий момент. Проте віри подібним заявам рядові росіяни вже не мають, тому що на власному досвіді переконалися – їхній життєвий рівень стрімко падає. І перспектив покращення вони наразі не бачать. Ситуацію значно погіршує епідемія коронавіруса, до якою путінська влада виявилася неготовою. І про це треба розповісти детальніше.
 
Хвороба наносить удар за ударом
 
Коли пандемія тільки починалася, російське керівництво справжньої небезпеки від неї не відчуло. З Москви деякий час лунали заспокійливі слова про те, що нинішня епідемія нічим не страшніше від вже звичних сезонних епідемй грипу, і не варто готуватися до  якихось екстраординарних засобів боротьби з нею. Ситуація ж з медициною в РФ відома – вона нічим не краща, ніж в більшості інших постсовєтських держав. А в російській провінції взагалі виглядає катастрофічною. Вище чиновництво і найбагатші люди країни лікувалися за кордоном, а “плебеї” були приречені на жахливі умови у напіврозвалених лікарнях, де за все необхідно було платити з власної кишені, і то чималі гроші.
 
Вчасно не підготували тести на коронавірус, і коли вже захворюваність стала масовою, хворих продовжували лікувати від пневмонії чи грипу, а медична статистика залишалася традиційною, без нового діагнозу. Проте масштаби епідемії зростали швидко, її приховувати вже стало неможливим. Але цифрами статистики влада продовжувала маніпулювати, применшуючи їх, “щоб заспокоювати громадську думку”.
 
Для людей довірливих запускали різноманітні плітки, замасковані під “думку експертів”. У світі вже вголос говорили, що новий вирус вирвався з китайської лабораторії в місті Ухані, де створюється бактеріологічна зброя. Кремль вважає Китайську Народну Республіку “дружньою державою” і дискредитувати її не бажав. Натомість у Москві підхопили китайську версію про те, що цей вірус до Китаю завезли американці. На Заході ж негайно з’явилася версія, що коронавірус – це витвір російських спеціалістів з бактеріологічної війни, і він вирвався внаслідок вибуху в секретній лабораторії в місті Новосибірську.
 
Обивателі обговорювали різні версії, а фахівці-вірусологи намагалися боротися з розповсюдженням хвороби. З’ясувалося, що медикам катастрофічно не вистачає засобів захисту, а простим громадянам неможливо дістати звичайні медичні маски і дезинфікуючі засоби, котрі раптом перетворилися на дефіцит. Українцям така ситуація дуже добре відома. Нарешті, в Росії було введено карантин, але з суттєвим запізненням. Навіть підтасована російська статистика показує, що за кількістю хворих РФ швидко наближається до тих країн, де ситуація найгірша – Італії, Британії, США.
 
А Путін, попри нестачу найнеобхідніших засобів для російської медицини, відправляє “гуманітарну допомогу” для боротьби з епідемією в Італію. Правда, тут же з’ясовується, що за цю “допомогу” італійці мусять заплатити чималі грошики, до того ж замість боротьби з коронавірусом з Росії прибули військові розвідники, які на місце вивчають “майбутній театр військових дій однієї з провідних країн НАТО”. Що взяти з чекістів при владі, крім такої засилки розвідників та диверсантів!
 
Нині кремлівська пропаганда переключилася на версію про те, що пандемію спровокував американський мільярдер Рокфеллер, щоб примусити світ погодитися з “новим світовим порядком”, вигаданим “клятими піндосами”. Мовляв, зараз американці ще запропонують всім вакцину від нової хвороби, а разом з цією вакциною вводитимуть людям електронні чіпи, розроблені Біллом Гейтсом, для управлення людською поведінкою з єдиного центру.  Головне для розповсюджувачів такого “жахливчика” – налякати людей і дати їм надію, що врятувати від такого жаху може лише беззмінний “лідер російської нації В.В.Путін”. Втім, на цього “рятівника” надій покладає все менше громадян РФ, що видно з падіння його рейтингу, який фіксують соціологи.
 
“Путін буде засуджений!”
 
Днями на Красній площі у Москві група молодих росіян під самим стінами Кремля розгорнула транспорант, яким посилала владу за відомим сексуальним маршрутом за спробу остаточного встановлення поліцейського режиму в РФ. Хлопці й дівчата голосно вигукували: “Путін буде засуджений!” та інші не менш “крамольні” гасла. Поліція якось мляво намагалася їх розігнати і навіть не била, як це робили російські поліцаї  до того. Складається враження, що не рядові громадяни бояться поліцію, а поліцаї – звичайних громадян. Це підтверджеють і російські ЗМІ, які повідомляють, що то в одному, то в іншому місті Росії громадяни ставили силовий опір поліції, не даючи “ментам” знущатися над простими людьми і грабувати їх. Що сталося?
 
А в умовах карантину у багатьох людей, які жили від зарплати до зарплати, скінчилися гроші, а заробити їх нема де. В країні вже понад 20 мільйонів безробітних, і нормальної допомоги від держави вони дочекатися не можуть. А в таких умовах цілком можливими є голодні бунти, якими так багата російська історія. Головне джерело доходів державного бюджету в РФ пересохло завдяки діям Саудівської Аравії й Катару, економіка Росії в умовах карантину зупинилася, і владі необхідно терміново шукати вихід із скрутного становища. А мозок Путіна схиблений на агресивних війнах – невже він і зараз спровокує чергову агресію, щоб відволікти свій народ від боротьби за елементарне виживання?
 
В такій ситуації проводити референдум для зміни конституції неможливо, замість “обнулення” попередніх термінів перебування Путіна при владі може вийти “обнулення” самого Путіна. В Росії визріває щось серйозне, і у світі за цим процесом спостерігають з величезною тривогою.  Адже в державі  з другим у світі ядерним арсеналом, з ядерними електростанцями і небезпечним хімічним виробництвом втрата стабільності може привести до катастрофи вселенського масштабу. Росіяни допустили шпану з ленінградського підворіття до вищої влади у своїй державі, і тепер мусять розхльобувати результати свого вибору. А патологічно помішаній на владі суб’єкт може помножити на нуль і надії простого люду на щасливе життя в процвітаючій державі, і саму нинішню державу, таку далеку від омріяного процвітання.
 
Ігор Буркут, політолог

Новини Партнерів