Можливо, я колись прощу,
Але забути це не вдасться…
Ганна Чубач
Пройшло 34 роки відтоді як 26 квітня 1986 року о 1 годині 25 хвилин у приміщенні 4-го енергоблоку під час виведення його в плановий середній ремонт… стався вибух і виникла пожежа, яка перекинулася на дах 3-го енергоблоку.
Тисячі людей були задіяні в ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Вони «воювали» з невидимим ворогом. Кожен, хто був задіяний у гасінні пожежі, у будівництві саркофага, хто підвозив грузи і людей, хто з борта гелікоптера фільмував звитяжну роботу ліквідаторів, хто забезпечував правопорядок не знав і не здогадувався, які будуть наслідки цього вибуху. На ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи витрачені величезні кошти, які не те що порахувати, а навіть уявити важко. Чорнобиль забрав тисячі людських життів, зруйнував долю сотням сімей і людей, змусив покинути рідні домівки і податися в світи…Щороку кількість чорнобильців зменшується і щороку виявляють у них нові захворювання. Здебільшого – це онкологічні захворювання, хвороби печінки, органів травлення, захворювання суглобів.
Події тієї ночі розписані по секундах, а наслідки цих секунд без перебільшення змінили світ, який розмежувався на дві частини – до Чорнобиля і після Чорнобиля.Роками ліквідатори приборкували атом, який вирвався із саркофага аби убезпечити життя багатьох людей.
Вже з’явилося нове покоління, для якого аварія на Чорнобильській АЕС стала явищем майже доісторичним. Про Чорнобиль варто пам’ятати.
Від імені громадської організації «Спілка Чорнобиль» хочеться побажати всім чорнобильцям здоров’я, ентузіазму, забезпечення потреб у життєдіяльності та щоденних радостей у житті. Все буде добре. Подолали аварію на Чорнобильській АЕС – переживемо і COVID-19. Сидімо дома, будьмо думками з побратимами і чекаймо зустрічі у 2021 році.
Голова ГО «Спілка Чорнобиль»
Н.Л. Івоняк
peredplata
