До 150-ліття Чернівецького Університету. Продовжу ділитися знахідками з архівів.
Деякі матеріали до долі першого ректора Чернівецького університету після повернення червоної армії у 1944 році – Павла Каніболоцького (очолював Університет у 1944-1949 роках).
7 травня 1948 року обласне управління УМГБ доповідає до столиці про «засміченість кадрів» Чернівецького університету, що допустив ректор Павло Каніболоцький.
На початку червня на базі матеріалів Чернівецького Управління цілий Міністр держбезпеки УРСР Савченко інформує про «проблему» Центральний комітет компартії України – Костянтина Литвина, який тоді обіймав посаду 3-го секретаря ЦК КП(б)У та був членом Організаційного бюро ЦК КП(б)У, згодом – впродовж 1949-початку 1950 років – секретарем ЦК КП(б)У з пропаганди та агітації.
Ймовірно, наслідком такого інформування мало б стати зняття ректора, та, відповідно задуму МГБ, вже з вересня 1948 року мав би бути новий ректор. Проте Павло Каніболоцький ще цілий наступний 1948/1949 навчальний рік залишався ректором. Коли саме його усунули та причини цього з’ясувати із газети Університету неможливо, проте 1 травня 1949 року його ще згадують на посаді ректора, в з Новим, 1950-м, роком студентів вітає вже новий ректор, Корній Леутський.
Сподіваюся, хтось займається більш детально історією Університету, то може комусь стане в нагоді.
Як на мене, викладена інформація бездоказова, замість фактів подаються часто оціночні судження, а відтак причини підготовки такого документу можуть бути іншими, аніж власне кадрові та світоглядні прорахунки ректора.
peredplata
