Під час пожежі у церкві святої Параскеви в Лукавцях згоріло Євангеліє 1800 року та інші старожитності.

 

Ліпше раз побачити. Але, дай Боже, щоби ніколи і ні за яких обставин не видіти згарища на місці вигорілого до тла храму, як у недобрий час сталося у підгірному селі Лукавці Вижницького району, де напередодні Великодніх празників у ніч на 15 квітня у результаті пожару знищена дерев’яна церква святої Параскеви, будована 1890 року…

Своїми враженнями з місця трагічної події ділиться заслужений журналіст України Іван Агатій. Мовчки, наче на похороні, з сільським головою Лукавців Миколою Олексійовичем Вишинським, озираємо згарище. Витліло все, без винятку. Тільки кам’яний хрест в основі підмурку свідчить, що ще напередодні у найдавнішій церкві краю віряни справляли обряди – молилися, сповідалися, хтось когось в останню путь відправляв, але вже по всьому.

 

– Що мав би сказати з приводу? – у розпачі повідує Микола Олексійович.- Те, що в такому первинному вигляді церкви ми вже не матимемо. Хоча будь-що матимемо її в обновленому вигляді. Обов’язково, бо так одностайно вирішили громади сіл, що входять до складу сільської ради. Ось бачимо скільки людей порають сьогодні роботи на згарищі. Усі-усі: православні, католики, старообрядці, відклавши невідкладні роботи коло городів, віряни, котрих згуртувала біда, наводять порядок, аби навіть в цій біді прилучитися до відзначення Світлого Воскресіння Господнього.

– Знаєте, я на своєму віку всілякого набачився (на посаді голови працюю десятки років), та подібне подвижництво людей для мене це вперше.

– Миколо Олексійовичу, багато версій з приводу пожежі. Яка Ваша, хто міг підняти руку на святиню?

– Ночами не сплю, до краплиночки усе-усе співставляю, знаючи поіменно усіх жителів сіл, що входять до складу нашої сільської ради: Лукавців, Вахнівців, Майдану, Липован, але когось запідозрити у вчиненні злочину не годен. Хоча упевнений, що подібне могла вчинити тільки хвора, неадекватна людина, якщо її взагалі людиною можна назвати.

– Значить, Миколо Олексійовичу, хтось із сторонніх?

– Все може бути.

– Версій цілий мільйон. Та за будь-яких обставин палія треба знайти,  – сказав під час зустрічі депутат обласної ради, лісничий, голова профкому Берегометського лісомисливського господарства Юрій Васильович Гавриляк.- Бодай навіть з цієї причини, що глумління, оскверніння храмів почастішали на Вижниччині.

– Шкода,  дуже  шкода,  що  під  час пожежі в нашій церкві згоріло також Євангеліє 1800 року та інші неоціненні старожитності, – додав сільський голова.

– Миколо Олексійовичу, а що з металевими фрагментами церкви? Ми їх поховали в землі, наче когось із померлих. Так прийнято. Вкотре, оглянувши згарище унікальної дерев’яної церкви святої Параскеви, де не одна молода пара і на рушничок ставала, утішив себе одним, біда завжди гуртує, зобов’язує, навчає, але, Боже милостивий, не допусти її ніде і ніколи…

http://buknews.com.ua/page/pid-chas-pogegi-u-tserkvi-sviatoi-paraskevy-v-lukavtsiakh-zhorilo-takog-yevanheliie-1800-roku-ta-inshi-starogytnosti.html

Новини Партнерів