Карантин минув. І не тому, що ми побороли коронавірус. А тому, що спливло 40 днів. Саме стільки триває справжній карантин. В Україні його введено було 17 березня. Тож 27 квітня він повинен був закінчитися. Але не закінчився.
Ні влада, ні люди не зуміли вміло пройти 40-денне випробування на виживання. Треба було вчитися. Особливо Зеленському і його команді.
Ще відносно недавно, у 1830 році, почалася чума в Криму. Тоді у Севастополі ввели жорсткі карантинні заходи. Людей попередили про це. Як могли, так і підготувалися до 40-денного (карантинного) «сидіння вдома». На 41-й день місто повстало. Сотні голодних містян прийшли до будинку бургомістра з вимогою скасувати закон «сидіння вдома» і нагодувати людей.
Спочатку ніщо не віщувало біди. Тим паче, що бургомістра охороняли цілі полки до зубів озброєної поліції та військових. Але поліція і солдати також складалися з людей. Тому вони швидко перейшли на бік повсталих. І губернатора разом із челяддю без проблем було страчено. Владу у місті передали військовому коменданту, який у той же час підписав указ про завершення карантину.
Отак було у Севастополі 1830 року.
Спливло 190 років. Увесь світ огорнула тривога. Якийсь коронавірус із Уханя пішов гуляти світом. Одна за одною країни оголошували карантин і боролися з підступною хворобою всі.
В Україні, як завжди, все не так, як у людей. Спочатку група негідників, котра раніше обікрала державу разом з такими, як вони, російськими негідниками, поїхала до Куршавелю «відтягнутися по повній» та відгуляти 8 березня – день народження Клари Цеткін.
Відгуляли. І підхопили коронавірус. Привезли його в Україну. Спочатку спробували приховати. Не вдалося. Тут заразили всіх, кого могли і забилися десь у дучки, ніби шкідливі коти.
Потім слуги народу, які насправді вже стали панами, почали великий піар. Вони ж бо ні на що більше не здатні. Тож вирішили показово ізолювати людей, які прилетіли з Китаю. Покрасувалися довкола них і вже хотіли звітувати про перемогу над епідемією, як з-за кордону почали масово приїжджати заробітчани. Це їх відпроваджували додому з тих країн, де вже почалася епідемія.
Дурна влада, яка ні на що не здатна, не зуміла організувати пункти обсервації і таким чином «допомогла» куршавельським туристам розповсюдити коронавірус по всій Україні.
До дебілів від влади долучилася російська православна церква в Україні. Вона завжди там, де треба шкодити нашій державі. Замість того, аби закликати вірян обмежити масове ходіння до церков та хресні ходи, московські попи навпаки почали наганяти істерію довкола к-вірусу. І ніби зумисне у церквах і монастирях заражати людей.
Хто зна, чи таки не зумисно вони це робили. Таким чином вели бактеріологічну війну на території України. Бо й Путін, і Кирило в Росії заборонили скупчення людей у храмах РПЦ, а в Україні навпаки закликали віруючих до церков. І що найбільше хвилює – це те, що у монастирях та у єпархіях сьогодні найбільше заражених попів та монахів. Вони тепер свою заразу розповсюджують по всій Україні.
Серед заражених – митрополит Онуфрій, настоятелі Почаївської та Києво-Печерської лавр, прихильник РПЦ, нововисвячений диякон, олігарх Новинський.
Влада в особі Зеленського і його намісників на місцях жодних обмежень у період карантину не застосовувала до РПЦ в Україні.
На Буковині з перших днів карантину захворіло найбільше людей. І цю страшну першість ми утримуємо всі ці дні. Місцева влада виявилася неспроможною приймати більш-менш адекватні рішення в екстремальних умовах. Аби приховати свій страх і тупість, очільники області (голова ОДА Осачук) та міста (голова Чернівецької міськради Каспрук) вирішили щовечора виступати на ТБ і у соцмережах з повідомленнями про кількість заражених і померлих.
Згодом відчули, що їхні повідомлення вже нікого не цікавлять, та й почали обливати один одного інформаційними помиями. Це на якийсь час знову привернуло увагу буковинців до виступів Каспрука та Осачука, що ще більше розпалювало їхню хворобливу уяву про власну значимість на застіллі під час чуми. Вечірні проповіді владців перетворилися на передвиборні піар-акції. Що не могло не відбитися на соціальній напрузі у місті та області.
Окрім власного піару, у них, напевне, було негласне завдання допомагати наживатися на епідемії магнатам від торгівлі. Це тим, хто утримує в області супермаркети, Епіцентр, ломбарди, банки і т. п.
Перше, що роблять наші очільники, це закривають продовольчі ринки, обгрунтовуючи свої підлі рішення словами про небезпеку зараження на ринках.
Уявляєте собі: на свіжому відкритому повітрі вони погрожують заразою. А у закритих приміщеннях, де кондиціонери ганяють повітря, небезпеки нема!
Це була підла, небезпечна і злочинна брехня Каспрука, Ковалюка та Осачука. Я називатиму їхні прізвища для того, аби незабаром ми знали, з кого питати за смерті, за голод, за підлість, за злочини перед буковинцями. Приймаючи рішення про заборону діяльності ринків, ці владці знищували конкурентів для глитаїв із супермаркетів. Там росли ціни на продукти і обсяги продажів. А у селян псувалися ранні овочі, і насувалася небезпека голодної смерті.
Аби якнайкраще догодити тим, хто наживається досі на епідемії, Осачук та Каспрук придумали інформаційний ажіотаж у супермаркетах непередодні вихідних та перед Великоднем. Вони за день-два до закриття магазинів повідомляли, що закупівлю можна здійснити тільки до 13.00 суботи.
Люди кидалися у супермаркети, створювали черги, товклися у них і, звичайно, розносили заразу по місту та області. Хіба цього не можна було розуміти тим, хто штовхав людей до таких дій? Можна. То чому ж вони це робили? Чи не було в їхніх рішеннях певних зловмисних намірів? Після епідемії, напевно, з них за це варто спитати.
На щастя, буковинці не дозволили довго себе обманювати. Вони витримали всі 40 днів карантину. І на 41-й день прийшли до міськради з вимогою відкрити ринки. Каспрук відчув особисту небезпеку і не тільки сам спрямував підприємців до обласної влади, а й очолив їхній хід туди. Тут Олексій Павлович немов би з глузду з’їхав. Бо ж він ще недавно одним із перших агресивно заявляв, що ринки треба закрити і направляв туди наряди поліції для боротьби з тими, хто не слухався його наказу. А тут відразу розвернувся на 180 градусів, ніби Нечипір з «Весілля у Малинівці», і каже, що то не він винен, а ОДА і, зокрема, Осачук, Ковалюк і… трохи Продан.
З обласної влади підприємцям повідомили, що Ковалюк так хитро склав документи рішення, що всю провину за закриття ринків переклав на Каспрука.
Від такої підлості владців спочатку підприємці аж розгубилися. Тобто обласна та міська ради зводили між собою рахунки, а працівників ринків взяли у заложники. Цього вже їм простити не могли. Люди змусили владу прийняти рішення про відкриття ринків. І їх відкрили. І ніц не сталося. Буковинці самоорганізувалися. Вони дотримуються дистанції, носять маски і рукавички, не скупчуються біля прилавків. Продавці дезинфікують робочі місця. Тож, окрім для того, щоб знищити конкурентів для олігархів, ринки закривати не треба було.
Зі страху перед народним гнівом ринки Чернівецької області були відкриті. Карантину позбулися.
(Далі буде)
Петро Кобевко
Як вам така ідея: після відкриття ринків закрити накарантин всі супермаркети області…
peredplata
