За роки Другої світової війни в Україні зруйновано 700 населених пунктів , 319 тисяч господарств, 33 тисячі шкіл, 18 тисяч медустанов.Загинув майже кожен п”ятий житель України. Це близько 9 млн, з них близько 6 млн. цивільних.
Цивільне населення нищили не тільки гітлерівці. В”язнів в тюрмах Галичини та Волині нищили НКВДисти та виконувачі наказу Сталіна про спалену землю, такі як Зоя Космодем”янська та Герой Радянського Союзу Іван Кудря (підірвав будинки на Хрещатику. Чи може хтось думає, що він перед цим сповіщав жителів про свій намір?)
Добавити ще близько 5 млн виморених голодом в 1933-1934 рр.
В 1952 роц я приїхав вчитися в Чернівці. На все життя запам”яталися багато жебраків-інвалідів війни. Серед них і безногий Герой СРСР.
Приблизно через рік їх за одну ніч вивезли до “санаторію” десь на Соловки. То що нам пропонують святкувати?
Правильно би було в цей день вшанувати пам”ять загили підчас війни. Прспустити прапори та повісити на них траурні стрічки. В селі, де я тепер живу, так іроблять. Поіменно називають жертви війни, військових та цивільних.Виконуються відповідні пісні. Нажаль, живих учасників перемоги вже немає. А паради та святкові концерти на день перемоги мені нагадують трапези первісних людей-людоїдів після перемоги над сусіднім племенем.
Леонтій Сандуляк
peredplata
