Комусь, кудись і чомусь припекло на фасаді театру імені Ольги Кобилянської вліпити герб Чернівців часів Австро-Угорської окупації Буковини. І назвати це відновленням історичної справедливості.
Уявляєте собі, коли хтось захоче відновити історичну справедливість у нашому краю, які символи треба буде втілити на будинках і вулицях Чернівців? Це від турецького півмісяця через австрійські орли, російські двоголові орли, молдовсько-румунські бики, німецькі гакенкрайци, радянські зірки… і, насамкінець, українські тризуби.
Цікаво, чи під інтерес якоїсь людини, яка тимчасово при владі знаходиться, це все твориться? Бо іншого виправдання тут нема.
Хоча історики від журналістики та журналісти від істориків пробують виправдати свою нездорову позицію щодо втілення орла на театрі.
Вони кажуть, що театр був заснований у 1905 році. І це наполовину правда. Бо приміщення театру було збудовано руками буковинської громади і австрійськими архітекторами. Але театр далеко не тільки приміщення – це й актори, і режисери, і трупи, і постановки, і…
А у 1905 році тут цього не було. Місто і театр створювалися в імперії, як відпочинкова, вакаційна зона. Тож у приміщенні виступали приїжджі артисти і трупи з Відня, Будапешта, Зальцбурга і т. д. Вони не були ні українськими, ні румунськими, ні єврейськими. Вони були німецькомовні.
Тобто про український театр не можна говорити у цей період.
Нинішнє керівництво і творчий колектив театру категорично проти того, аби відлік театральних сезонів починався з 1905 року.
На пресконференції і директор Марчак, і головна режисерка Скрипка пояснили, чим відрізняється театр від будівлі театру. І вони наполягають, що нинішній сезон – 90-й.
Але тут увімкнулася машина лайнометства в інтелігентно-культурній обгортці. Хоча запах стійкий.
Аби якнайдошкульніше вдарити по колективу, по театру, по культурі, по українській правді, хочуть звинуватити всіх в тому, що хтось відстоює більшовицьку ідеологію. Бо перша професійна трупа українського театру почала працювати тут в 1940 році. І вона приїхала з Харкова. Ставила ідеологічні постановки. Не виключаю. Були, на жаль, такі часи. Але не забуваймо, що все ж тут працювали корифеї українського театру: Янушевич, Нікітін, Василько і т. д.
Вони пройшли важкий і небезпечний творчий шлях.
Адже трупа була створена у Харкові в 1931 році. Основу її складали актори з Київського театру імені Івана Франка. Кажуть, що з ними тоді до Харкова приїхав і Лесь Курбас, засновник театру «Березіль», розстріляний більшовиками.
Незважаючи на тиск більшовицької системи, майстри тоді навіть творили український театр у Чернівцях. Першою постановкою була «Лісова пісня» Лесі Українки, потім ставили «Украдене щастя» Івана Франка. А у повоєнний період взагалі тут грали п’єси класиків української драматургії: Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича, Тараса Шевченка, Нечуя-Левицького.
Чи хоч одну україномовну постановку ставив у Чернівцях театр австрійської доби, гастролери з Європи? Жодної. Чи були у них ідеологічні завдання? Так були. На те вони й імперія.
Чи в румунський період були українські постановки? Не було.
Чи були там ідеологічні завдання Румунії? Звичайно!
Кожний загарбник мав свої інтереси. Тому тут не йдеться про те, чи це 115-й театральний сезон чи 90-й.
Святкування будівництва приміщення театру – 115 річниця.
Театральний сезон і створення українського театру – 90-й.
За дискусією про сезони захована неприємна і небезпечна процедура. Комусь закортіло на фасаді встановити австрійського орла. І виправдати це.
Актори та керівництво театру категорично проти цього. Тому, як сказала пані Скрипка, стануть усі як один на захист українського тризубу, українського театру, української культури, української нації.
І закликають патріотів допомогти відстояти українські інтереси в українському місті і в Українській державі.
P.S. Влада намітила 3 жовтня встановити герб Австро-Угорської неіснуючої імперії на фасаді театру.
Моголи! Моголи!..
peredplata
