Віталій Портников: Тінь Кернеса на чолі Харкова

Беззмінний голова Харкова Геннадій Кернес став мером міста без особистої присутності на сесії міської ради і без складання присяги

За словами голови Харківської міської виборчої комісії Ольги Мозгової, присягу Кернесу складати необов’язково, тому що він її вже складав у листопаді 2010 року – і виявляється, ця присяга діє! А хто при цьому керує містом? А ніхто не керує! Депутати місцевої ради обрали якогось головуючого на сесії, який і буде їх тимчасовим керівником, поки Кернес не повернеться. А коли він повернеться? Зараз говорять про 30 грудня, але дата повернення кілька разів переносилася. І ніхто не сказав, що зараз вона співпаде з реальністю. Про стан здоров’я Кернеса нам не відомо практично нічого. Хоча зрозуміло, що мова йде про важко хвору людину, яка має не керувати містом, а поправляти здоров’я.

Власне, Кернес і не керує. Харковом керує беззаконня, а всі роблять вигляд, що так і треба. Харковом керує хижий клан, який підтримується більшістю інфантильних городян – і всі вважають, що з цим потрібно змиритися, все ж це краще, ніж “Харківська народна республіка”. І ось вже одіозний політик, один із завзятих прихильників Януковича і вербувальник “тітушок”, перетворюється на гаранта територіальної цілісності країни. На настільки важливого гаранта, що ми готові погодитися на його заочне управління Харковом – тільки б не було війни!

А війна буде. Тому що подібне ставлення до влади і до національної безпеки у прикордонному мегаполісі тільки провокує потенційного агресора, тільки змушує його розробляти нові і нові плани із захоплення того, що погано лежить. У 2014 році Харків врятував зовсім не Кернес, а конфронтація кланових інтересів, у центрі якої опинився харківський мер. І клани, які не хотіли – з різних причин – перетворення Слобожанщини на ще один російський бантустан – змогли продемонструвати свої можливості переляканому міському голові.

Але за цей час Кернес в Харкові зміцнився настільки, що здатен смикати за ниточки навіть з реанімації. А опозиція меру – сили ще більш проросійські, ніж сам Кернес.

Це означає, що на наступному, цілком ймовірному витку дестабілізації нам з Харковом може і не пощастити.