ЗРАДНИКИ ВИРІШУЮТЬ НАШУ ДОЛЮ?

У Верховній Раді Україн активно діє фракція Опозиційної партії “За життя” (ОПЗЖ). Вона цілковито орієнтована на Росію і керівництво цієї партії під час війни з Росією, не криючись, літає в Москву, а з представниками російської влади по телефону вирішує, які закони в інтересах ворога запропонувати в українському парламенті. Днями записи цих переговорів були оприлюднені в Україні. Вони повинні засвідчити, що йдеться про порушення закону і подібні дії мають бути покараними. Проти Віктора Медведчука, лідера ОПЗЖ, трохи раніше вже відкрито кримінальну справу як проти зрадника Батьківщини.

 

Медведчук – кум Путіна, і своїх політичних поглядів він не приховує. У багатьох українців виникає питання: чому кримінальну справу проти нього відкрито з великим запізненням, і чому це зроблено саме зараз? Пояснень є багато, і важко розібратися, які з них відповідають дійсності, а які є лише фантазією журналістів. Щоб не вигадувати, варто аналізувати реальні факти. А вони такі. У велику українську політику Медведчук повернувся за президентства Порошенка, і саме через нього велись переговори з росіянами про обмін полоненими, причому, досить успішні. Адже Медведчук має власні канали виходу на Путіна, а найважливіші політичні питання в РФ вирішує саме “лідер російської нації”. Тому офіційний Київ користувався послугами особи, яка не ховає своєї орієнтації на Москву.

 

У 2019 р. в Україні після виборів змінилася влада, і в президентський кабінет на Банковій замість Порошенка прийшов Зеленський. Перемогу на виборах він отримав не в останню чергу завдяки свой обіцянці невдовзі “закінчити війну”. У досягненні такої мети, як можна здогадуватися, він покладав чималі надії на Медведчука. Проте завершити війну ніяк не вдається: її розпочав Путін і завершувати не збирається, доки не реалізує свою головну мету – ліквідувати Україну як державу.  Від волі Зеленського тут нічого не залежить, як – до речі – і від волі Медведчука. Якби Володимир Олександрович хоч трохи розбирався у тонкощах політики, він би це зрозумів одразу. Проте ні знань, ні досвіду  у цій сфері він не має, відтак шукає причину свого провалу не там, де вона насправді знаходиться. Здається, вважає винним лише Медведчука – той обіцяв, але не виконав. Тому і розпочали кримінальну справу проти зрадника.

 

Схоже на те, що і в Москві розчарувалися у кумі Путіна. Вклали у нього величезні кошти, а розвалити українську державність Медведчук не зміг. Відтак треба шукати когось, хто зможе виконати завдання Кремля значно успішніше. Хто це буде – невдовзі побачимо. Але досвід засвідчив, що серед антиукраїнських політиків в Україні харизматичних і талановитих особистостей катма. Спрацьовує об’єктивний закон, який гласить – талановиті люди підтримують нове, що розвивається бурхливо. А віджиле, архаїчне захищають люди вчорашнього дня, яким немає місця у майбутньому. 

 

Вся партія ОПЗЖ складається саме з таких. Чимало її членів побували і в КПРС, і в СДПУ (о), і в Партії регіонів. Це ті, хто разом з Кравчуком “прихватизували” державну власність, разом з Кучмою створювали олігархічно-кланову систему, разом з Януковичем розкрадали державний бюджет і намагалися знищити паростки всього нового, українського. Вони розплодили тотальну корупцію, знищили правосуддя і поділили суспільство на “вищу касту” феодального типу, що стоїть над законом, і на мільйони “посполитих”, права яких постійно обмежуються. Маючи у своїх руках головні засоби масової інформації, “господарі сучасного життя” нав’язують обдуреним виборцям тих “народних обранців”, які захищатимуть таку архаїчну систему, позбавляючи Україну будь-яких перспектив розвитку.

 

На жаль, нині влада в нашій країні перебуває в руках людей некомпетентних, нерідко навіть випадкових. У такому середовищі зрадники почуваються як риба у воді. Вони намагаються проникати на ті посади, де приймаються найважливіші рішення. І за результатами видно, що навіть досягають успіху. Ситуація з Медведчуком буде знаковою: якщо зрадник отримає по заслугах, то слідом за ним повинні отримати своє й інші, котрі продають Батьківщину за криваві путінську рублі. А якщо ні, то соціальні потрясіння стають неминучими…

 

 Ігор Буркут, політолог

 

 

Новини Партнерів