Суперафера “великого будівництва” на Буковині-3

(Продовження. Поч. у ч.29-30)

Діти у Кам’янську школу цього року знову не пішли.

На голови сельчан, будівельників, місцевої влади почали виливатися потоки нечистот з високих кабінетів обласних керівників.

Ні сіло, ні впало, недавно сам голова Чернівецької обласної державної адміністрації Сергій Осачук  видав брехливі перла. Мовляв, винен у всьому колишній голова Глибоцької райради Петро Панчук. Бо за його нібито підписом 4 рази зростала ціна реконструкції школи.

Незнаючі люди могли б навіть повірити цій брехні. Але знаючі – ніколи. Бо Панчук не підписував таких документів.

Далі було більше. Осачук дозволив собі набрехати, що замовником будівництва школи була Глибоцька районна рада.

І тут цікаво відкривається скринька брехунів та невігласів. З’ясовується, що замовником будівництва виступав відділ освіти Глибоцької РДА. А далі сталися якісь незрозумілі оборудки з грошима. Замовник їх не отримував. Спочатку зникли 897 500 гривень, виділених на проект. Згодом ще 4 рази виділялися гроші. Але їх не отримував замовник. З’ясувалося, що якимось чином до цих оборудок причетний Департамент капітального будівництва Чернівецької ОДА. Тоді його очолював однопартієць голови облради Івана Мунтяна, батьківщинівець Олександр Пуршага.

За 4 проплати туди було спрямовано майже 7 млн гривень.

Якось Петро Панчук забив тривогу. Він навіть виступив з трибуни сесії облради. Говорив, що в грошових оборудках проглядається змова високопосадовців області.

До речі, Іван Мунтян – уродженець цього села і голова партії, членом якої був Пуршага.

Ні тоді, ні навіть зараз не знайшли тих 7 млн гривень, які чомусь замість відділу освіти перераховували на рахунки Департаменту капітального будівництва.

Забігаючи наперед, повідомляємо, що для повного розрахунку з будівельною фірмою потрібно не більше 10 млн гривень. Якщо знайти та повернути 7 млн, які раніше отримав департамент Пуршаги, то можна б уже говорити про вирішення проблеми з будівельниками.

На жаль, ні у прокурора, ні у влади тодішньої, ні у теперішньої чомусь не виникають закономірні питання:

  • Де гроші?!

Редакція газети «Час» ставить питання перед Пуршагою, Мунтяном, Осачуком:

  • Де гроші поділися, панове?!

Поки вони будуть шукати відповіді чи ховати кінці у воду, повернемося до «великого будів… крадівництва».

Для цього варто би нагадати хто є ким у Чернівецькій області. Отож, у селі Горішні Шерівці колись народився і жив сьогоднішній бізнесмен Ілля Павлюк. Його ще у вузьких колах називають словами з лексикону курятника.

Кажуть, що він причетний до перемоги Зеленського на виборах президента і у парламенті має підконтрольну групу депутатів від «Слуги народу».

Саме у селі Павлюка почали будувати школу на 550 місць. Напевне, хтось знає, що саме це село завдяки Павлюку вже у скорому часі перетвориться на Нью-Шерівці (-павлюці; – курятниківці і т. д.). Бо до школи тепер ходить 348 учнів. Тенденція до зменшення їх кількості, а не збільшення.

Отож, на будівництво цієї школи виділили уже 99 млн гривень. Інвестиція на одного учня складає 284 000 гривень.

Порівнюємо з Кам’янкою. Там у школу пішли 1262 учні. Є тенденція до зростання кількості школярів у наступні роки. На будівництво школи витратили 64 млн гривень. Інвестиція на одну дитину – 50 000 гривень. Майже у 6 разів менше за Шерівську школу.

З інсайдерських джерел нам стало відомо, що тонну цементу, яка коштує 2 000 гривень, у Шерівцях закуповували по 8 000 грн.

Далі ще цікавіші події відбуваються з цими двома об’єктами.

Минулого року з якогось дива майже усі голови районних державних адміністрацій області виступили з пропозиціями перераховувати по 5 млн гривень з фонду соціальноекономічного розвитку на добуток Шерівецької школи. Ці пропозиції були направлені депутатам від «Слуги народу», котрі обиралися на відповідних округах. І, як не дивно, депутати погодили такі оборудки. Навіть депутат від 203 виборчого округу Григорій Мазурашу змушений погодити їх. Хоча на його округу також є дві школи «великого будів… крадівництва». Це – Рідківська колишнього Новоселицького району та Кам’янська колишнього Глибоцького району. До честі Григорія, підписуючи листа з погодження, він таки написав відповідне застереження. Головне аби його почули. А щодо Кам’янської школи та вирішення проблем з оплатою будівельникам, Мазурашу вважає, що казначейство може і повинно би зареєструвати заборгованість. А це у свою чергу дозволить розблокувати школу і запустити повноцінний навчальний процес.

На жаль, казначейство не реєструє факт заборгованості і не дає гарантій повернення грошей фірмі «Надія».

До вирішення проблеми долучається депутатський корпус Чернівецької обласної ради. Бо не можна так упосліджувати тих, хто скромно і чесно виконує свої обов’язки. Адже Кам’янську школу на сьогодні збудовано якісно і швидко. Витрачено найменше грошей і споруджено найбільшу школу.

…А Петро Панчук вимагає спростування  брехні від Сергія Осачука.

(Далі буде)

Петро КОБЕВКО

P.S. Коли верстався номер до школи у Кам’янці навідалася делегація депутатів Чернівецької районної ради. Були й керівники району. Майже дюжина людей. І всі вони, як один, відзначили, що школу треба негайно відкривати, віддати борги будівельникам і зупинити вакханалію довкола цього «великого будівництва».

peredplata