Мародери в МО

“Заклики скинутися, щоб закупити воїнам на фронт зігрівайки – спеціальні устілки в берці, щоб не мерзли ноги, – мене порвали. Як і новина про те, що на сході десантнику довелось ампутувати відморожені пальці.
Я розумію, що влада готувалась до шашликів. Але НЕ ПЕРЕДБАЧИТИ МОРОЗИ на сході, які типові кожного року, не підготувати елементарне і копійчане, це якими керівниками треба бути?!
Сьогодні ми всі писатимемо про те, що Міністерство оборони України, під час війни, закуповує харчі для армії за цінами, які значно вищі за ринкові – у 2-3 рази.
Чи щось нас здивувало у цій новині? Ні, абсолютно. Те, що дотичний до державного бюджету люд краде, не новина. Бо ж найкращий бізнес – то все ще держбюджет. Тим більше, під час війни. Коли купа інформації не оприлюднюється, бо ж «таємниця».
Журналіст Юрій Ніколов (проєкт Наші гроші) опублікував текст в Дзеркалі тижня, який називається «Тилові пацюки Міноборони під час війни «пиляють» на харчах для ЗСУ більше, ніж за мирного життя».
БІЛЬШЕ, розумієте?
В мережі гуляє порівняльна таблиця з цінами Міноборони (оптовими) та мережі Сільпо (комерційними, з торговими націнками). Там яйця для бійців купують по 17 гривень за штуку. Картопля по 22 гривні за 1 кілограм. Куряче стегно по 120 гривень за кіло. Ну і так далі.
Цей контракт, розміром у 13 мільярдів гривень, Міноборони уклало з ТОВ «Актив компані». Ця фірма має статутний капітал у 1 000 гривень. Ну все за класикою. Є підозри, що ця фірма – прокладка.
Взагалі всі дотичні до закупок персони чи фірми мають заплямовану репутацію. Там вже були перевірки і кримінальні справи.
І це дійшли руки лише до продуктів. Я можу собі уявити, скільки «заробили» на придбанні форми, взуття, іншої амуніції.
А ще якби подивитися, який там розбіг по цінами на зброю, яку все ж закуповують всередині країни у виробників теж!
Цих покидьків не зупинила навіть війна. Навпаки – війна стала для них часом необмежених можливостей.
Я пам‘ятаю, як Dana Yarovaya, у травні минулого року, почала бити на сполох щодо зимової форми. Вона тоді написала пост приблизно такого змісту: у мене є 50 тисяч доларів, я лечу в Туреччину за тканиною, бо з зимовою формою – дупа. Дана ходила в ефіри (ютуб, звісно, мазня «єдиний марафон, чи як там називається те телевізійне одоробло, яке намагаються зхарчувати людям?), називала речі своїми іменами і (вибач, Дано), волала: не встигнемо! форми немає! ніяких контрактів ніхто не заключає! все, що робить міністр оборони, дозволить мати форму лише на зиму 2023-2024!
А міністр Рєзніков, цивільний, розумний, як нас переконували, корчив із себе придурка і читав мантри, що все під контролем.
Форму надали союзники. І в листопаді ще купа бійців були в літній. Ті волонтери, хто закуповує форму і берці, в курсі. Зараз, до речі, приблизно така ж ситуація з літньою формою.
Всі ці оборудки неможливі без санкціонування перших осіб держави. Якщо перші особи не в курсі, то вони рожеві поні і не зрозуміло, що вони тоді роблять на своїх постах. Якщо в курсі, то вони такі ж самі злочинці.
В країну заходить величезна частина ресурсів. По 1,5 мільярдів доларів ЩОМІСЯЧНО виділяють союзники, щоб втримати державу, країну на плаву. Не Зеленський зі Шмигалем тримають країну. Не їхній державний і економічний геній справляється з усіма викликами. З цими викликами часто справляються самі люди. Наперекір владі. І ЄС та США.
Мене дуже таке злить. Я розумію, що відбувається. Але, вашу ж мать, бійці зі своїх зарплат докуповують потрібне. Волонтери вже чорні від того, що не можуть закривати всі потреби, не встигають. Люди віддають по 100 гривень, щоб країна була. А ці суки царюють. Заробляють. Плюють на всіх – загиблих і живих.
От що з цим робити? Чи засраний шоуменами людський мозок і це сприйме за чисту монету?”
Зоя Казанжи

peredplata