Так склалося, що слово «реформа» у горян уже асоціюється з черговими труднощами. Бо за останні роки в регіоні не відбулося жодної реформи, яка б на практиці відповідала заявленим заздалегідь положенням. Кому як не працівникам лісової галузі про це відомо найкраще? Бо реформа у лісовому господарстві триває ще з 2017 року. Тоді була перша спроба ліквідувати державні лісгоспи. У 2022 році утворили ДП «Ліси України», до якого увійшли майже усі лісгоспи. У рамках цієї реформи 14 лісгоспів Буковини об’єднали в чотири, переконуючи у доцільності та ефективності такого кроку. Правда, переконали не всіх, бо з 240 лісгоспів до новоствореного підприємства увійшло 146.
Перша публічна зустріч обласної влади, обласного керівництва лісового господарства та лісівників відбулася, коли почали об’єднувати ДП «Путильський лісгосп» та ДП СЛАП «Карпатський АПК». Тоді людей запевнили, що жодного робочого місця не скоротять і всі будуть працювати і надалі. Але керівництво відбуло, а реформаторський каток поїхав. Із приблизно 90 працюючих на деревообробному цеху залишили сім осіб. Тоді й прозвучав вперше аргумент про нерентабельність деревопереробки на Путильщині.
Сьогодні проблема посилилася. Реформа продовжується і всі три деревообробні цехи Путильського лісового господарства (в Усть-Путилі, Путилі та Селятині) планують закрити, а об’єкти виставити на аукціон. Знову близько 90 осіб втратять роботу, з них – 48 працівників цехів. Про це їх попередили з 1 листопада. Правда, Усть-Путильський цех ще буде працювати перший квартал наступного року. Черговий раз горянам наголошують про недоцільність переробки лісосировини…
Ще більше проблем, які почергово з’являються внаслідок реформи лісового господарства набуло розголосу під час зустрічі голів територіальних громад Путильщини з адміністрацією лісгоспу. Валерій Полянчук, Олексій Скрипчук, Марія Ілюк та Іван Повідаш 18 грудня зустрілися з адміністрацією підприємства. Адже Філія «Путильський лісгосп» – одне з найбільших бюджетоутворюючих підприємств Путильщини. І від діяльності лісового господарства без перебільшення залежать доходи місцевих бюджетів, доходи гуцульських родин, діяльність місцевих підприємців з лісопереробки. Отримавши численні звернення від жителів своїх громад, попереджених про звільнення з наступного року, керівники місцевого самоврядування прийшли, аби разом запобігти оптимізації підприємства, що може привести до незворотних наслідків в економіці Путильщини. Адже стаття 7 Лісового кодексу України наголошує, що ліси – це об’єкт права власності українського народу.
На прикладі Селятинської громади, 78% території якої складають лісові угіддя, варто показати тісний взаємозв’язок життєдіяльності громади та вплив лісового господарства на її бюджет.
– У нашій громаді дохід від ПДФО, не говорячи вже про інші лісові сплати, становить майже 30% власних доходів, – аналізує Валерій Полянчук. – Якщо раніше проводилися санітарні рубки і лише у межах колишньої Шепітської сільської ради ми мали 300 тис. грн доходу, то нині це все рубки головного користування. Відповідно, громаді залишається невеликий відсоток від загальної суми. Якщо у минулому році надходжень від лісового ПДФО у нашій громаді складало 5,2 млн грн, то на наступний рік ми заклали 5,6 млн. грн. Тому що позбавлення громад військового ПДФО уже створило нам «дірку» в бюджеті більше 5 млн грн. Додаткової дотації немає, а якщо у лісгоспі відбудеться скорочення працівників, то у наступному році лише нашій громаді це загрожує дефіцитом у 18 млн грн.
Інше, що мене тривожить, як очільника громади – скорочення робочих місць. Як мінімум, 15 родин у січні залишаться без доходу. І коли мене намагаються запевнити, що за рахунок підняття заробітних плат тим, що продовжать працювати, надходження до місцевого бюджету вирівняють, мене це не тішить. Мова йде, перш за все, про людей і позбавлення їх засобів для існування.
Те ж саме з ініціативою передати заліснені землі до лісового фонду. На території нашої громади – це людські паї, які вони заробили тяжкою працею. І вони мають право розчищати свою земельну ділянку, коли вона заліснюється. Забирати у гуцулів землю – це забирати все. Я не прихильник радикальних дій, але запевняю, що ми будемо відстоювати свої права на землю, на ліс, на працю на своїй землі. Бо у нас є роботящі люди, які вміють трудитися на своїй землі. А так виходить, що ми чим багаті, тим стаємо й бідні.
Голова Конятинської громади Олексій Скрипчук наголосив на іншому: протягом року громада отримала 1 млн 800 грн лісового ПДФО, рентної плати від головного користування, рентної плати від іншого користування, земельного податку, натомість закупила для комунальних установ дров на 1 млн 200 тис. грн. Тож Олексій Іванович вкотре підкреслює, що горяни не можуть розраховувати на жодні пільги, у тому числі мова йде про забезпечення дровами родин військовослужбовців та соціально незахищених.
Якщо ж заглибитися в анонсовані наступні кроки ДП «Ліси України», то загроза стоїть не лише над лісами. Наразі на підприємстві працюють над виготовленням державних актів на землі лісового фонду по 13 лісництвах. Іншими словами, почалася приватизація. Так, наразі порівняно з іншими лісгоспами, де процедура виконана на 90-95%, на Путильщині показник становить 12-15%. Якщо раніше погодження меж приватизації з місцевими громадами були обов’язковими, то зараз згідно постанови Кабмінц виготовляти державний акт на право власності на землю можна без суміжного погодження. Близько 100 домогосподарств на Путильщині розташовані на території лісового господарства. Тож виходить, що якщо без погодження з територіальними громадами ДП «Ліси України» виготовить державні акти на землю, то люди залишаться без права на свою землю.
До того, як ДП «Ліси України» взяли Путильське лісове господарство під своє крило, це було самодостатнє підприємство з власними надходженнями. Нині філію, яка не має юридичного статусу, зобов’язують щомісяця перераховувати до головного управління 35% від валового доходу, а ще 10% забирають від загального доходу області. Тож вони не можуть розпоряджатися власними коштами самостійно, хоча заробляють їх.
З усіма цими проблемами, склавши відповідний протокол спільного засідання провідних спеціалістів філії «Путильське лісове господарство» та голів громад Путильщини, очільники громад наступного дня, 19 грудня, поїхали на зустріч до обласної військової адміністрації. Там з ними зустрілися заступниця голови ОВА Альона Атаманюк, директор Подільського лісового офісу Василь Гончар і голови громад, яких стосується лісова реформа. Зі слів голів, конструктивної розмови не вийшло, хоча їх вислухали та навіть пообіцяли приїхати на зустріч до Путили.
Отже 22 грудня у адмінбудівлі Філії «Путильський лісгосп» зібралося чимало бажаючих зустрітися з вищим керівництвом лісового господарства Буковини. Однак, попри те, що зустріч відбулася з ініціативи Подільського лісового офісу, ніхто з представників з людьми не зустрівся. А терпець увірвався всім: зібралися працівники лісопереробних цехів, лісівники з усіх лісництв, представники органів місцевого самоврядування.
Голова профспілкового комітету філії «Путильське лісове господарство» Василь Тонієвич доповів, що разом із членами профспілкової організації 20 грудня спрямували звернення до директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця щодо «безпрецедентного свавілля, яке відбувається на місцях під прикриттям лісовою реформою». Також мова йде про те, що з неназваних причин договір з директором Філії Василем Слижуком вирішили не продовжувати. Кого ж планують призначити директором підприємства? Колективу чітко дали зрозуміти, що це буде нова людина, а може й ціла команда. При тому, що на підприємстві працюють фахові спеціалісти, які у свій час сприяли розквіту лісового господарства.
У зверненні голова профкому наводить статистику звільнень працівників з початку реформи. Так в січні 2022 року з 221 працівника ДП СЛАП «Карпатський ДСЛ» до новоствореної філії перевели 154. В 2023 році у ході ліквідації деревообробного цеху було скорочено ще 21 особу. Наразі згідно нового штатного розпису на 2024 рік буде звільнено ще 84 особи. Таким чином «реформа» уже залишила без роботи 172 осіб.
Путильські лісівники та голови територіальних громад, ті, хто вже залишився без роботи, і кого такий «новорічний подарунок» очікує, мають намір відстояти справедливість. Далі буде…
Людмила ФЕДЮК.
peredplata
