В Україні планують тимчасово дозволити приватизацію приміщень та споруд закладів вищої освіти.
Такі положення передбачені в законопроєкті “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, який схвалив Кабінет міністрів 13 вересня 2024 року.
Про мету ініціативи та особливості її реалізації у коментарі для “Української правди. Життя” розповів голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Навіщо потрібно продавати майно університетів?
У прикінцевих положеннях законопроєкту пропонують на період 2025 року призупинити окремі положення Закону України “Про освіту” та “Про приватизацію державного і комунального майна”.
Зняти заборону на продаж приміщень українських університетів вирішили на тліоб’єднання вишів, в результаті чого деякі споруди можуть більше не використовувати під час освітнього процесу, каже Бабак.
За словами очільника освітнього комітету, МОН та Мінфін обґрунтовує необхідність приватизації тим, що внаслідок об’єднання університетів часом з’являється надлишкове майно.
У законопроєкті дійсно йдеться про скасування “заборони приватизації державних закладів вищої освіти”, що може викликати помилкове уявлення про ідею продавати виші.
За словами Сергія Бабака, це положеннябуло сформульовано некоректно, тому його планують змінити, оскільки стаття 80 закону “Про освіту” регулює питання майна закладів вищої освіти, а не форми власності вишів.
Комітет освіти, науки та інновацій Верховної Радизапропонував викласти ці положення в дещо іншому формулюванні, аби запобігти зловживанню продажу майна університетів.
Народні депутати, які входять до складу комітету, вважають, що більш доцільно було би зазначити те, що приватизацію дозволяють лише для окремих приміщень чи споруд закладів вищої освіти, якіреогранізували шляхом об’єднання чи приєднання.
На думку Сергія Бабака, на заваді дії норми навіть у зміненому вигляді стоятимеУказ Президента від 16 червня 1995 року № 451/95.
Цим документом заборонено передавати майно закладів вищої освіти, які мають статус національного.
Куди надходитимуть кошти за приватизоване майно?
У законопроєкті про держбюджет зазначено, що 90% отриманих кошти за продаж майна університетів підуть на розвиток реорганізованих закладів освіти, а інші 10% – у державний бюджет. У такий спосіб цігроші зможуть залишитися у сфері освіти, каже Бабак.
Як відбуватиметься приватизація “надлишкового майна”?
Як пояснює Сергій Бабак,наразі немає механізму, за яким відбуватиметься приватизація приміщень укрупнених вишів.
Натомість комітет звернувся до Кабміну з проханням запропонувати процедуру приватизації, яка запрацює після ухвалення законопроєкту про держбюджет.
Однак члени комітету мають своє бачення цього механізму. Як говорить Сергій Бабак, об’єднані заклади вищої освіти мають самостійно визначати наявність надлишкового майна.
Після цього погодити рішення щодо продажу приміщення чи споруди мають у Міністерстві освіти і науки.
“Університети можуть помилятися або зловживати. Тому вони з цією пропозицією мають звертаються до МОН, яке визначає, чи справді це майно надлишкове і не потрібне закладу освіти”, – пояснює нардеп.
Після погодження пропозиції університету відомство має звернутися до Кабміну – засновника всіх державних університетів. Саме уряд ухвалюватиме рішення щодо того, чи варто виставляти приміщення вишів на продаж.
Очікується, що порядок приватизації мають остаточно затвердити постановою Кабінету міністрів після того, як Верховна Рада ухвалить законопроєкт про держбюджет.
Водночас наразі, за словами Сергія Бабака,немає конкретного переліку “надлишкового майна”, яке може бути проданим.
За результатами засідання 30 вересня 2024 року, комітет звернувся до МОН із проханням створити перелік державних закладів та наукових установ, які вже реорганізували шляхом об’єднання або приєднання, та план укрупнення на 2025 рік.
Також в реорганізованих університетах протягом найближчих шести місяців мають провести інвентаризацію майна.
Нагадаємо, наприкінці серпня Міністерство освіти і науки анонсувало приєднання одного зі столичних вишів до Києво-Могилянської академії.
peredplata
