Купити квиток на поїзд в Україні – це квест із підвищеною складністю. Наприклад, коли система відкриває продаж о 8 ранку, але вже за хвилину там стандартне: «вільних місць немає». Пасажири оновлюють додаток, ставлять будильники, сидять на чергуванні з телефоном, ніби на біржі. А в цей час у соцмережах успішно «працюють» перекупники. Вони «допомагають» дістати квиток, але, звісно, за додаткову плату.
Ми вирішили перевірити, як усе це працює. І купили квиток через цих «посередників». Ба більше – нам без проблем продали місце навіть на міжнародний рейс із обов’язковою авторизацією через «Дію». Ту саму «Дію», якою УЗ хизується як захистом від перекупників.
Це історія про сірі та шахрайські схеми. Про ботів, які викуповують місця швидше, ніж людина встигає натиснути «оплатити». І про те, як «нові інструменти» Укрзалізниці лише створюють ілюзію боротьби, а не вирішують проблему дефіциту.