Світовий ринок нафти й газу стабілізувався, а ціни на пальне в Україні навіть мають передумови до зниження. Словаччина погрожує залишити українців без дизеля через удари по нафтопроводу «Дружба», але в експертному середовищі не вважають цю заяву ґрунтовною.

Світовий ринок стабілізувався після червневого загострення війни між Іраном та Ізраїлем, зокрема американських бомбардувань іранських ядерних об’єктів. Наслідком тоді стало підвищення ціни на нафту до рівня 75 доларів за барель. Зараз показник повернувся до колишніх рівнів — 67-68 доларів за барель. Як передає RFI Українською, про це розповів експерт з паливного ринку Сергій Куюн на брифінгу в «Медіацентрі Україна».

«Закупівельні ціни в Україні теж впали, і це сьогодні створює передумови для того, щоб було деяке охолодження цін в роздрібній мережі. Найбільшим потенціал зниження є щодо бензину. Можемо очікувати до 2 гривень на початку вересня. По дизпальному — близько однієї гривні точно, скраплений газ перебуває на об’єктивному рівні», — прогнозує експерт.

У четвер, 28 серпня, ціни на бензин в Україні коливалися в діапазоні 57-63 гривень за літр, на дизельне паливо — близько 56 гривень, а на автогаз — 34 (за даними «Мінфіну». — Ред.).

Днями мережею ширилися повідомлення про начебто ймовірність стрибка цін на АЗС вище за позначку 70 гривень. Але Куюн запевняє, що якщо дивитися об’єктивно, то немає жодних підстав прогнозувати таке відчутне підвищення.

Бензиновий стандарт

З першого травня в Україні набув чинності закон, який зобов’язує всі АЗС продавати бензин з 5-відсотковим вмістом біоетанольного спирту. Такий стандарт давно діє у Європі та США.

Ця норма запрацювала в Україні, мережі спокійно пройшли перехідний етап, — зауважує Куюн, додаючи, що він не чув жодних нарікань з боку споживачів на таке пальне.

«Наприкінці червня Кабінет міністрів знову відтермінував цю норму, тобто дозволив продавати пальне і без [спиртових] присадок (сполук, що додаються до бензину. — Ред.). Це було реакцією на те, що на ринку в Україні виник підвищений попит на бензин», — пояснює експерт. — (…) Поставити швидко великі обсяги бензину зі спиртовою присадкою додатково не було можливості, тому що європейські заводи виготовляють їх для України в обмеженій кількості. Щоб уникнути дефіциту, можливих неприємностей, дозволили знову до кінця року ввозити так званий безалкогольний бензин».

Куюн зауважує, що українські компанії набули досвіду, ба більше, деякі планують запустити до кінця року внутрішнє виробництво автомобільних бензинів із біоетанолом.

Російська нафта

За словами Куюна, атаки по російських нафтових об’єктах призвели до загострення дефіциту автомобільного бензину в Росії. Але він звертає увагу, що серпень і вересень є піковими місяцями для Росії щодо споживання палива. Тому в цей період там зазвичай зникало пальне в деяких регіонах, але цьогоріч таких областей стало більше, а закупівельні ціни на бензин суттєво зросли саме через пошкодження російських нафтопереробних заводів.

Та експерт наголошує, що прогнозувати паливного дефіциту в РФ не слід. Він не прогнозує, що країна-агресор зіштовхнеться з нестачею пального для промисловості, армії чи аграрного комплексу.

«Росія виробляє дизпального вдвічі більше, ніж їм потрібно. Це основна їхня експортна позиція, вони на цьому заробляють. Не треба багатіти себе думкою, що там буде дефіцит», — зазначає Куюн.

Операції по нафтопереробних заводах РФ він називає успішними передовсім тому, що вони завдають величезних збитків державі-агресору. Це змушує російську сторону витрачати ресурси не на ведення війни, а на відновлення потужностей.

«Чим більше буде таких ударів, тим буде більшою для Росії ціна цієї війни», — наголошує Куюн.

Також важливими є операції пов’язані з нафтоперекачувальними станціями, як-от удари по вузлах «Унеча» чи «Нікольскоє». Куюн пояснює, що блокування чи руйнування таких станцій ускладнить «експорт нафти, яким живиться Росія», і «б’є напряму по грошах агресора».

«Найбільший ефект від цих ударів — припинення або зменшення експорту нафти через балтійську трубопровідну систему. Це інша гілка, яка є більш потужною (ніж “Дружба”. — Ред.)», — додає експерт.

В центрі уваги — атаки по нафтопроводу «Дружба», через які обурені Угорщина та Словаччина. Остання навіть натякнула, що нібито Україна може залишитися без дизельного палива. Про це днями сказав міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар TVnoviny. Він нагадав, що словацький нафтопереробний завод Slovnaft, який виробляє різні продукти з російської нафти, є постачальником дизпалива до України, забезпечуючи 10% щомісячного споживання.

Куюн не зважає на цю заяву, заявляючи, що вона «нічим не загрожує» українській стороні. За його словами, Україна має можливості замістити не 10%, а до 40% споживання з інших джерел. І переорієнтуватися, певен він, можна упродовж одного тижня. А от чи зможе Словаччина знайти такого покупця, як Україна — питання, — підсумовує експерт.

Тим часом, як повідомляла редакція RFI Українською, Угорщина заборонила в’їзд на свою територію та до Шенгенської зони командувачу Сил безпілотних систем ЗСУ Роберту «Мадяру» Бровді. А все тому, що він керував ударами по російському нафтопроводу «Дружба». Український захисник, який є етнічним угорцем, уже відповів угорській влада.

peredplata