Закінчення війни режиму Зеленського близько – потрібне підкреслити або кому дописати, версія. В світлі, (якого в Україні скрiзь нема) нових відкриттів НАБУ. Ось тільки що/хто буде першим “фіналістом”?
Маю відчутття, що тягання за дупу Міндіча, Галущенка і Ко, уся ця краса з дикою корупцією на енергетиці дружбанів українського чинного – реалізація плану “Б” від чинного американського. Приведення до тями “колеги” з Києва, який цілий рік хронічно динамить Трампові зусилля щодо завершення війни. Вєк Нобелівки нє відать…
Типово американський спосіб переконувати. Спочатку по-доброму: пропонуємо те й це, ти виходиш із гри, зберігаєш обличчя. Далі категоричніше: щось усе одно отримуєш, не сісти – теж добре. Останнє китайське, умови кепські, але вони все ще є. Після того, як жодну з пропозицій не оцінили, вмикають двигун бульдозера, і той пре з красивим гуркотом. Саме це зараз спостерігаємо.
Недарма Трамп упродовж минулих тижнів старанно робив вигляд, ніби українська тема його не обходить. Тим часом, бумеранг від НАБУ підлітав усе ближче.
Ще й геополітичний момент складається незле – в Лондоні ось-ось підуть копняком під сідало прем’єра Стармера. За все чудове. Великого друга Зеленського й охочого воювати до останнього українця.
Підозрюю, що й несподіване повернення в Україну улюбленої героїні моїх публікацій О.Маркарової теж має відношення до справи. Хто, як не експосол, в курсі фінансових потоків допомоги США? (Див. фото). Які потекли кудись не туди. Оксану Сергіївну, швидше за все, вчасно попередили зробити ноги на Батьківщину. А навіщо – тут варіанти: 1) пані може бути неприємною з дідьками, але ж тямить. Що краще піти на співпрацю з НАБУшниками, аніж втратити багато чого з нажитого непосильною дипломатією. 2) Банальна втеча подалі від американських розслідувачів. Що не дуже працює на тезу про Маркарової тямущість, бо НАБУ напряму контактують з ФБР.
Нарешті, мої 5 копійок про Міндіча та його діамантовий бізнес з росіянами. Писала про це ще задовго до нардепа Железняка 3 (три) з гаком місяці тому, див. коментар. Знахідку, як в українських журнализдів заведено, передерли багато хто, не згадуючи першоджерела. Аж поки – бінго! – не викрив Тимка залізний Железняк, молодець. Та зараз не стільки щодо копірайт претензія, а до вітчизняних правоохоронців – чому аж тепер “дізналися” про оборудки квартальника з рф уже після лютого 2022го? Де всі були раніше?
Дякую за фото Алла Михайленко.
Маю відчутття, що тягання за дупу Міндіча, Галущенка і Ко, уся ця краса з дикою корупцією на енергетиці дружбанів українського чинного – реалізація плану “Б” від чинного американського. Приведення до тями “колеги” з Києва, який цілий рік хронічно динамить Трампові зусилля щодо завершення війни. Вєк Нобелівки нє відать…
Типово американський спосіб переконувати. Спочатку по-доброму: пропонуємо те й це, ти виходиш із гри, зберігаєш обличчя. Далі категоричніше: щось усе одно отримуєш, не сісти – теж добре. Останнє китайське, умови кепські, але вони все ще є. Після того, як жодну з пропозицій не оцінили, вмикають двигун бульдозера, і той пре з красивим гуркотом. Саме це зараз спостерігаємо.
Недарма Трамп упродовж минулих тижнів старанно робив вигляд, ніби українська тема його не обходить. Тим часом, бумеранг від НАБУ підлітав усе ближче.
Ще й геополітичний момент складається незле – в Лондоні ось-ось підуть копняком під сідало прем’єра Стармера. За все чудове. Великого друга Зеленського й охочого воювати до останнього українця.
Підозрюю, що й несподіване повернення в Україну улюбленої героїні моїх публікацій О.Маркарової теж має відношення до справи. Хто, як не експосол, в курсі фінансових потоків допомоги США? (Див. фото). Які потекли кудись не туди. Оксану Сергіївну, швидше за все, вчасно попередили зробити ноги на Батьківщину. А навіщо – тут варіанти: 1) пані може бути неприємною з дідьками, але ж тямить. Що краще піти на співпрацю з НАБУшниками, аніж втратити багато чого з нажитого непосильною дипломатією. 2) Банальна втеча подалі від американських розслідувачів. Що не дуже працює на тезу про Маркарової тямущість, бо НАБУ напряму контактують з ФБР.
Нарешті, мої 5 копійок про Міндіча та його діамантовий бізнес з росіянами. Писала про це ще задовго до нардепа Железняка 3 (три) з гаком місяці тому, див. коментар. Знахідку, як в українських журнализдів заведено, передерли багато хто, не згадуючи першоджерела. Аж поки – бінго! – не викрив Тимка залізний Железняк, молодець. Та зараз не стільки щодо копірайт претензія, а до вітчизняних правоохоронців – чому аж тепер “дізналися” про оборудки квартальника з рф уже після лютого 2022го? Де всі були раніше?
Дякую за фото Алла Михайленко.
https://www.youtube.com/watch?v=XnNwfDtE-8g
peredplata
