На Буковині останнім часом відкриваються нові кар’єри, з яких приватними підприємцями та різними неконтрольованими фірмами здійснюється забір піску, гравію і каменю. Це явище це,звичайно, відрадне ,адже будівельні матеріали вкрай потрібні забудовникам. Та при цьому насторожує те,що під час розробки надр не вдається уникати конфлікту людини і природи, оскільки користувачі кар’єрами нерідко нехтують нормами цивілізованого використання підземних багатств, завдаючи довкіллю непоправної шкоди. Ось одна з часто подибуваних утрат.
У деяких кар’єрах, зокрема піщаних, полюбляють селитися берегові ластівки. . Ці місця є для вільних птахів є осередками спокою і безтурботного існування. Тут вони з покоління в покоління живуть багаточисельними колоніями, паруються, виводять малят, примножують свій рід.
Проте витворену пернатими гармонію інколи порушують недалекоглядні люди, які роблять бізнес на розробці природних надр. Не церемонячись з осілими в цих місцях птахами, вони пускають у наступ на острівці живої природи потужну землерийну техніку, брутально виганяючи пернатих з місць їхнього перебування. При чому роблять це в час, коли птаство зайняте виведенням потомства.
Наступ техніки завершується масовим, я б сказав варварським знищенням гнізд, у яких перебувають пташенята.
Так свого часу було в піщаному кар’єрі, розташованому поблизу села Митків Заставнівського району. Коли тут господарював трест “Чернівецьбуд”, ним було розорено сотні гнізд берегових ластівок, Під ковшами безпощадних екскаваторів загинуло багато пташиного молодняка. Будівельники не зважили на те, що береговички мешкали тут з давніх-давен. Врешті-решт ця війна увінчалася повною “перемогою” озброєного до зубів потужними механізмами “Чернівецьбуду”. Птахи змушені були покинути небезпечну місцину і в ній запанувала пустка. Ось чим завершується екологічний волюнтаризм, неповага до щедрот довкілля.
У селі Погорілівка цього ж району піщаний кар’єр з’явився недавно. На щастя, тут поки що мирно уживаються розробники надр та аборигени цих місць – берегові ластівки. Ковші екскаваторів обминають піщані схили,, де містяться пташині гнізда. І це похвально. Отже, у підприємливих людей ще не зачерствіли серця, жадоба наживи не засліпила їм очі. Пісок розробники надр добувають з тих розкопів, де відсутні пташині домівки. Таке співіснування можна вважати цивілізованим,бо
від нього жива природа не зазнає втрат.
Принагідно хочеться звернутися й до інших розробників користувачів піщаних кар’єрів з проханням обережно ставитися до мешканців пташиних колоній, не витісняти їх з насиджених місць. Берегові ластівки – наші сусіди, вони з давніх-давен здобули свою нішу в природному середовищі.І посягати на них – гріховна, аморальна справа. Не руйнівником, а оборонцем живої природи має бути кожен з нас.Пам’ятати це повинні й ділові люди.
Василь Бабух
Подобається
Коментувати
peredplata
