Як ефективніше боротися з великою кількістюбезпритульних тварин та захистити братів наших менших, громадські діячі, волонтери, ветеринари і комунальники сперечаються не один рік. І вважають, що у нашій країні немає чіткої законодавчої бази, яка бпередбачала посилення покарання за жорстоке поводження з тваринами.
Зоозахисниця Антоніна Гошовська вважає, що проблему розповсюдження безпритульних тварин можна вирішити, але тільки спільними зусиллями.
«Стерилізувати треба насамперед свідомість чернівчан. Бо коли безпритульні тварини стають проблемою суспільства, це результат нашого невігластва та дефіцит співчуття. Якщо кожен, хто взяв собі в дім кішку чи собаку, буде відповідально та доброзичливо ставитись до чотирилапих і не викидатиме їх на вулицю – лише доклавши таких спільних зусиль можна уберегти безпритульних собак від агресії людей, а людей – від нападів тварин. Також безпритульні тварини потребують гуманного ставлення й під час відлову, стерилізації», – додає вона.
Прихистити безпритульних тварин для волонтерки Агнеси Деліцой – звична справа. З вулиці до себе додому вона привела п’ятьох собак. А подорожуючи Європою, побачила інший підхід до проблеми безпритульних тварин.
«Можемо деякі ідеї перейняти. Наприклад, в Чехії не усипляють тварин, це заборонено. Коли тамтешні жителі беруть тварин з притулку, то можуть два роки поспіль не сплачувати податок на тварину. Це може слугувати мотивацією для людей», – зазначає Деліцой.
Відстрілювати – негуманно, притулок – дорого. Єдиним вирішенням на сьогодні є контроль їхньої популяції: вилов, стерилізація, вакцинація. Це найгуманніший спосіб зробити так, щоб безпритульних тварин на вулицях не ставало більше.
Своєю чергою Антоніна Гошовська наголосила, що ніде в Україні немає такого притулку, де б собаки себе почували добре тривалий час, оскільки фінансування коштом бюджету місцевих громад є зазвичай обмеженим і ця проблема завжди лягає на плечі волонтерів, які сьогодні можуть допомагати, а завтра, – ні. Потрібні системні рішення, адже виділяючи кошти на утримання та стерилізацію тварин, не може повністю проконтролювати їх цільове призначення. Тож розводить руками і визнає, що без підтримки волонтерських організацій та небайдужих громадян, самотужки цю проблему вирішити не в змозі. Антоніна Гошовська до того ж пригадала, як будучу свого часу авторкою проєкту з будівництва притулку для тварин, його відкривали на початку 2016 року.
«Оскільки в Україні на той час курс гривні коливався – це дало змогу виграти на конвертації. Грант у 45 тисячєвро на транскордонний проєкт виділила румунська сторона. А вже у серпні 2019 року вимагала, аби Чернівецька міська рада повернула ці гроші. Румунам не сподобалось, що міськрада не повідомила партнерів про будівництво додаткового об’єкту. Відтак вимагала звіту за витрачені кошти. Чинна влада має винести уроки», – роз’яснює Гошовська.
Через неефективне використання грантових коштів і відсутність звички звітувати за проведені роботи департамент ЖКГ, яким керував тоді Ярослав Кушнірик,віддав партнерам 18 тисяч євро. Відтак і 45 тисяч євро, які витратили без узгодження європейців. Як і у 2017 році, так і у 2021 році – міська казна майже порожня, але на недоопрацювання своїх же чиновників влада закриває очі. Волонтери кажуть, що лише почали розмотувати клубок проблем, пов’язаних з безпритульними тваринами. Зменшиться він чи ні, залежить перш за все від самих чернівчан та їхньої небайдужості, й від поміркованих рішень влади.
Масова стерилізація та чіпування – це важлива частина комплексного вирішення проблеми безпритульних тварин. За словами фахівців, світовий досвід показує, що ці кроки – значно ефективніші, аніж створення притулків та іноді пожиттєве утримання чотирилапих у клітках. Проблему з безхатніми тваринами не можливо вирішити лише методами, які долають наслідки. Головна причина їхньої появи – ставлення самих громадян до своїх чотирилапих підопічних. На жаль, часто воно безвідповідальне в усіх сенсах. А значить, проблему потрібно вирішувати глобальніше.
Ярослава Николюк, студентка ЧНУ ім.Ю.Федьковича
peredplata
