Нагальні проблеми медичної галузі Чернівецької області та ефективні шляхи їх подолання на місцевому та загальнонаціональному рівнях проаналізували під час онлайн-засідання круглого столу, проведеного цими вихідними у Чернівцях за участі народної депутатки Ірини Геращенко, пише 0372.ua.
Круглий стіл, присвячений актуальним проблемам системи охорони здоров’я Буковини і Чернівців, був зорганізований громадською організацією “Центр актуальних місцевих ініціатив”. Захід передбачав виступи спікерів та дискусію у форматі онлайн-трансляції, що дало змогу охопити широке коло глядачів, яких безпосередньо зачіпають питання охорони здоров’я, розвитку медицини, здоров’я мешканців окремої громади й українського народу, загалом.
Нагадаємо, ми писали раніше, що “Є багато непрофесіоналів, а ще більше тих, що не хочуть вчитися”: Софія Федина про проблеми освіти в Україні та на Буковині
Зазначимо, що більша частина спікерів круглого столу – фахівці медичної галузі, лікарі-практики, котрі щодня стикаються із проблемами недостатнього фінансування медзакладів, низьких зарплат медиків, викликами через пандемію коронавірусу, труднощами реформування сфери тощо. Зокрема, це Ірина Маковійчук (очільниця Чернівецького обласного кардіоцентру), Ілля Тащук (начальник структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКУ “Чернівецький обласний клінічний онкодиспансер”), В’ячеслав Бежан (головний лікар КУ “Центр ПМСД Новоселицького району”), Ольга Кобевко (лікарка-інфекціоністка Чернівецької ОКЛ), Василь Палій (заступник головного лікаря Сторожинецької ЦРЛ), Богдан Аксенин (лікар-інтерн), Дмитро Стоян (лікар, громадський активіст), Наталія Фрунзе (волонтерка).
Роботу круглого столу модерували Ірина Геращенко, народна депутатка України, співголова фракції “Європейська Солідарність”, та Михайло Павлюк, голова правління ГО “Центр актуальних місцевих ініціатив”.
Учасники дискусії констатували, що медична галузь України розвивається у дуже важких умовах, адже запуск медичної реформи співпав у часі із пандемією та низкою інших соціально-економічних й політичних проблем, котрі ускладнюють, а часом й унеможливлюють якісні зміни.
Проте, як зауважила Ірина Геращенко, Україна має йти шляхом побудови не поліцейської, а соціальної держави. А у соціальній державі однією з головних сфер є розвинута система охорони здоров’я, доступна для всіх громадян.
Медицина не може бути доступною, коли на неї не виділяється достатньо коштів і не проводиться реформування. Саме тому, у 2014 р., коли перед нами стояли нагальні питання, в першу чергу, захисту України, розбудови армії, тодішній уряд все ж спромігся розпочати соціальні реформи, зокрема створення НУШ, започаткування реформи у медицині. Наприклад, коли я спілкуюся із сімейними лікарями, повірте, вони бачать і відчувають мотивацію до роботи, якої не було з початку незалежності. Важливо, що на первинному рівні медицини роль сімейного лікаря зросла разом із конкуренцією, що впливає на якість послуг. Адже пацієнт піде саме до фахового сімейного лікаря, а це стимулює медиків до самовдосконалення і надання кваліфікованої медичної допомоги, – зазначила народна депутатка.
На думку Ірини Маковійчук, питання медицини було і буде топовим у різних форматах обговорень: починаючи від експертної дискусії, закінчуючи виборчими дебатами та розмовами на кухні. Але вона наголосила, що реальні зміни в медичній галузі розпочалися з прийняття Закону про державні медичні гарантії.
В першу чергу зміни стосувалися власне фінансування медичної галузі: від фінансування будівель, ліжкомісць до конкретно наданої медичної послуги і допомоги. Зараз ми фактично вибудовуємо нові моделі спілкування у суспільстві на рівні пацієнт-лікар, пацієнт-держава, лікар-керівництво медзакладу, лікар-суспільство, лікар-держава. І все це абсолютно не просто, – зауважує вона.
Також лікарка-карідолог наголосила на тому, що якщо запитати людей, чи відчули вони зараз результати реформи, то найімовірніше відповідь буде негативною. З її слів, більшою мірою відчули зміни на рівні первинної медичної допомоги, процес реформування якої розпочали раніше. Натомість на вторинному і третинному рівні надання медичної допомоги і лікарі, і пацієнти стикнулися із труднощами, бо стартувала реформа лише у квітні, коли вже була епідемія.
І це було надзвичайно складно, бо потрібно було застосовувати нові механізми, впроваджувати медичні інформаційні системи, налагоджувати роботу із НСЗУ, визначити пріоритети у діяльності тощо. Але я бачу позитивні моменти. До прикладу, у нашому кардіодиспансері ми надаємо допомогу по пріоритетному напрямку – лікуємо пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Я погоджуюся, що є багато недопрацювань у реформі, не врахована маршрутизація, тарифну сітку потрібно змінювати і багато чого іншого. Але усі хворі, котрі звертаються до нашого медзакладу з квітня місяця отримують абсолютно безкоштовну медичну допомогу, і все це завдяки медреформі, – наголосила Ірина Маковійчук.
Під час зустрічі учасники неодноразово зазначали, що сьогодні одним із найпотужніших викликів для всієї системи охорони здоров’я стала пандемія COVID-19. Як зауважив онколог Ілля Тащук, через поширення коронавірусної інфекції, так би мовити на задній план відійшла діагностика онкозахворювань.
Завдання медиків-онкологів, так само, як і первинного рівня медицини – виявлення на ранніх стадіях онкологічних захворювань у населення. Відповідно Наказу №504 МОЗу, яким керується первинка, сімейні лікарі мали б проводити певні скринінги для раннього виявлення раку у пацієнтів. Однак зараз вони реально завантажені ковідом, тому відправляти пацієнтів на обстеження для ранньої діагностики онкозахворювань не має можливості і часу. Крім того, є проблеми з технічними можливостями для проведення цих скринінгів. Зокрема, щодо виявлення хвороб молочної залози, у Чернівецькій області є два мамографи, лише один з яких державний. Відповідно, при наших розрахунках тільки за даним напрямком обстежень, потрібно щонайменше 20 мамографів для забезпечення елементів скринінгу на теренах Буковини. Тому першочерговим завданням центральної і місцевої влади буде модернізація і оснащення для системи раннього виявлення онкозахворювань, – говорить начальник структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКУ “Чернівецький обласний клінічний онкодиспансер”
Окрім того, лікар-онколог переконаний, що необхідно знову повернутися до регіональних програм у медицині. Оскільки загальнонаціональна програма в онкології припинила своє існування, на рівні області така програма може посилити заходи з профілактики та лікування онкологічних захворювань і дати шанс на здорове життя сотням, якщо не тисячам буковинців.
Зауважимо, що під час круглого столу підіймалися також питання оплати праці медиків та питання продовження реформування системи медзакладів у сільській місцевості, забезпечення медперсоналу засобами індивідуального захисту. Кричущим, на думку лікарів Сторожинеччини, є питання надання допомоги до прикладу учасникам АТО/ООС на рівні військових госпіталів. Для заступника Сторожинецької ЦРЛ проблема захисту своїх працівників на робочому місці є пріоритетною. Як зауважив Василь Палій, не може у часи пандемії стояти питання про так звані “ковідні” виплати для медиків. Для нього припустимо, щоб медики виходили на робоче місце беззахисними і це те, про що має дбати держава, а не волонтери.
Цю ж думку підтримала чернівецька лікарка-інфекціоністка Ольга Кобевко. Вона переконана, що медичні працівники повинні бути застраховані від будь-яких ризиків, які їх підстерігають на робочому місці, тим паче у зв’язку із великою ймовірністю інфікуватися коронавірусом.
“Окрім медичного страхування та гідної оплати праці медиків, для мене надзвичайно важливим є ставлення до лікаря у суспільстві. На нашу роботу, як на мене, лише з пандемією почали більше звертати увагу. Так не має бути. Професія медика, так само як і вчителя чи інженера, має популяризуватися. Лікар, який працює в лікарні з обшарпаними стінами та подертим лінолеумом на підлозі швидше викликатиме жалість, а не повагу. Причому у такиж же умовах лікуються хворі. Зважаючи на це, гідними мають бути зарплати і умови праці та лікування пацієнтів,” – каже лікарка.
Насамкінець, учасники круглого столу підвели підсумки дискусії, виокремивши низку проблем у медичній сфері Буковини та можливі шляхи їх вирішення. Зауважимо, що Ірина Геращенко пообіцяла оформити у вигляді депутатських запитів до уряду кілька озвучених у ході зустрічі звернень для подальшого їх розгляду та розв’язання на рівні центральної влади.
peredplata
