14 червня 1919 року, о першій годині ночі у Києві пострілом у потилицю було вбито геніального Олександра Мурашка. 43-річний художник був убитий пострілом в потилицю, коли з дружиною повертався пізно ввечері додому на Лук’янівці. Тодішня преса писала, що «був пограбований і забитий бандитами». Але пострілом у потилицю в ті часи вбивали тільки працівники ЧК і тільки “ворогів народу”.
Олександр мріяв перетворити Київ на великий художній центр, яким того часу були Мюнхен та Париж, відкрити Академію мистецтв. Він учив малювати інших – спершу викладав у Київському художньому училищі, згодом відкрив власну студію мистецтв. У 1917 році О. Мурашко був одним із найактивніших організаторів відкриття Української Академії образотворчого мистецтва. Він був викладачем, а також працював в Художній Раді при Народному Комісаріаті освіти.
“Його називали першим українським європейцем, Сєровим і Кустодієвим України. Але він був Мурашком. Українським художником, який наважився на рівних змагатися з художниками Європи й малярами Росії, і академістами, і передвижниками. Він з ними дружив, учився в них, але залишався самим собою – Олександром Мурашком. Неповторним, найталановитішим живописцем. Майстром фарб. Майстром кольору. Неперевершеним українським портретистом”, – так про художника пише у своїй книзі Елеонора Блажко.
Після смерті талановитого художника усі зібралися на найбільшу виставку його робіт, ініційовану Федором Ернстом.
Вічна пам’ять цьому талановитому чоловіку, який понад століття тому вписав українське мистецтво в один ряд з західноєвропейським.
На фото – Маргарита та Олександр Мурашки. 1909.
peredplata
