ВАСИЛЬ БАБУХ-СЕЛО ВІКНО З ПОЕТИЧНОГО ДОРОБКУ

ВАСИЛЬ БАБУХ-СЕЛО ВІКНО З ПОЕТИЧНОГО ДОРОБКУ

КОЖНОМУ – СВОЄ
Прислухайтесь – підкову коваль комусь кує.
Кожному-своє,
кожному- своє.

Старий скрипаль -самітник сумне щось награє…
Кожному-своє,
кожному- своє.

Комусь уже востаннє дзвін на дзвіниці б’є
Кожному- своє,
кожному -своє.
Сидить сумний рибалка:у нього не клює…
Кожному- своє,
кожному -своє.
Згадалось давнє-Юда Месію продає…
Кожному-своє,
кожному-своє.
Сальєрі правду знає-отруту Моцарт п’є…
Кожному-своє.
Кожному своє.

За радістю йде смуток- гніздо з печалі в’є…
Кожному своє,
кожному своє.

Актор після прем’єри один стоїть в фойє…
Кожному –своє,
кожному- своє.

У полі конюх люто стару кобилу б’є.
Кожному своє,
кожному- своє.
Одцвівши, орхідея у горщику гниє.
Кожному своє, кожному своє.
Сліпому ветха бабця шматок хлібця дає.
Кожному- своє,
кожному- своє.
А поряд пан ковтає ікру і олів’є.
Кожному-своє,
кожному –своє.
У казино хапуга мільйони програє…
Кожному-своє,
Кожному своє.

Всевишній все те бачить і долю нам снує.
Дістанеться від нього
Кожному –своє,
кожному своє

peredplata