Православні християни 5 листопада 2016 р. відзначають Дмитрівську поминальну суботу, в яку прийнято поминати родичів.
Дмитрівська батьківська субота відзначається щорічно в суботу перед днем пам’яті великомученика Димитрія Солунського. День пам’яті Димитрія Солунського відзначається 26 жовтня за юліанським календарем (8 листопада в сучасному літочисленні).
Вважається, що Дмитрівська батьківська субота як день поминання покійних встановлена князем Дмитром Донським після Куликовської битви. Але на думку істориків, Дмитрієв день має більш глибоке, язичницьке коріння. Він приурочений до середині осені, коли наші пращури вшановували померлих прародителів.
У цей день до церкви несли три хлібини та їжу, яка до смаку покійникам. За народним повір’ям, перший хліб призначався для давно померлих предків, другий – дідам і бабам найближчого роду, а третій – тим, хто помер насильницькою смертю на війні, у воді чи вогні. В цей день у церквах і зараз служать заупокійну і моляться за душі померлих.
У Дмитрівську поминальну суботу вечеря була особливою. Згадувати померлих починали вже з п’ятниці і для цього обов’язково купували нову білу скатертину, якою застеляли поминальний стіл. Господині готували традиційні поминальні страви – кутю, узвар, млинці, пироги, а також улюблені страви покійних родичів.
За поминальною трапезою кожен член сім’ї відкладав по одній ложці від кожного блюда в окрему тарілку, а потім це все залишали на ніч для померлих. Це робилося для того, щоб душі могли прийти додому і насититися їжею разом з усією родиною. Поруч з тарілками ставили миску з водою і рушник, щоб вони змогли вмитися після трапези. У Дмитрівську суботу обов’язково допомагали бідним і голодним – давали багато милостині, годували пирогами і просили їх молитися за душі померлих.
Люди вірили: якщо в цей час ходить багато убогих старців – це хороший знак. Начебто Бог посилає небіжчиків в образі старців на землю, щоб вони подивилися, як живуть і що роблять їхні нащадки. Їх неодмінно звали на обрядову поминальну трапезу: “Іди, діду, до обіду!”
Віруючі християни, які чітко дотримуються церковних канонів, приходять на богослужіння до церкви ввечері в п’ятницю напередодні батьківської суботи. В цей час служать велику панахиду, або парастас. Щоб пом’янути в церкві своїх померлих родичів, потрібно приготувати заздалегідь записки з їх іменами. В якості пожертви на храм прийнято приносити пісні продукти – хліб, солодощі, фрукти, овочі. А от м’ясні вироби або алкоголь (крім кагору) жертвувати не варто.
За народним віруванням, святий Дмитро приносить зиму. Також вважалося, що він ключем “замикає землю” і дає господарювати зимі, завершуючи, таким чином, хліборобський рік. Він тримає у себе ключі, поки не приїде за ними святий Юрій (6 травня) і землю не відкриє.
Також цим днем завершується весільний сезон. Якщо якась дівчина на виданні залишилася не засватаною, то в старовину рік для неї вважався втраченим.
peredplata
