На Якова проводжали осінь і зустрічали зиму
Щорічно 5 листопада за народним календарем відзначається День Якова (23 жовтня – дата за старим стилем). Також у цей день всі православні віряни вшановують апостола від 70-ти Якова, брата Господнього по плоті.
В цей день було прийнято грати в так звані бджолині ігри — наслідувати дзижчання бджіл та їсти мед. У народі говорили, що чим більше меду з’їсть господар, і чим голосніше буде дзижчати, тим більше меду вдасться зібрати наступного літа. Але одного меду багато не з’їси: «Їсти захочеш, так багато не проковтнеш». Тому в цей день заборонялося вживати тільки мед.
Ще на свято селяни «загодовували» землю. Розкидали по полях залишки пирога з Казанської осінньої, щоб привернути таким чином птахів. Наші предки вірили, що зимові птахи (снігурі, омелюхи, чечітки, в’юркові), прилетять поласувати частуванням і своїми голосами «заспокоять землю» і вмовлять її дати щедрий урожай хліба в наступному році. При цьому викидати хліб просто так не можна.
Святий апостол Яків вважався покровителем будь-якої чоловічої роботи, якою займалися 5 листопада. Раніше наші пращури називали цей день Гужники, так як в цей день селяни робили гужі з сиром’ятної шкіри, перевіряли кінську збрую. Гуж – це частина кінської упряжі, яка виконує дуже важливу функцію. На Якова не тільки чинили кінну збрую, але і валяли валянки, займалися теслярськими, залізними та столярними справами.
В цей день незаміжні дівчата ткали святкові віжки, щоб подарувати їх своїм нареченим. Багато хто ходив по хатах і поглядав, чим займаються хлопці. Якщо коханий трудився, це означало, що він стане добрим і працьовитим чоловіком, а якщо спав, то краще не пов’язувати з таким своє життя.
Варто відзначити, що на Якова селяни проводжали осінь. Згідно з повір’ям, у цей день другий сніг падав. Якщо він був щедрим і не танув, то зима обіцяла бути м’якою, а літо — врожайним. «Снігу надує — хліба прибуде», — говорили в народ
peredplata
