ВАСИЛЬ БАБУХ ПРИРОДА ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦІ ДЕРЕВО ЩАСТЯ, КОХАННЯ І ЗДОРОВ’Я.

 
 
Йдеться про гінкго, яке на Буковині є великою рідкістю. Навіть у Чернівцях воно прижилося лише в кількох екземплярах. Зокрема ростуть ці прадавні дерева на Соборніій площі, у ботсаду Чернівецького університету та біля міської прокуратури. Вони були завезені до нас з міст Центральної Європи ще в часи, коли краєм володіла Австро-Угорська імперія. Тоді на Буковині почали створюватися парки та ландшафтні композиції. На їхніх територіях і з’явилися екзотичні рослини, яких на теренах краю ніколи не було.
Проте батьківщиною гінкго є Японія. Звідти вони поширилося по світових обширах.Європейці називають ці дерева гінкго-білоба.Німці – деревом Гете, оскільки великий поет любив їх і навіть присвятив їм чудового вірша. Гінкго перекладі з японської означає “сріблястий абрикос” або “сріблястий горіх”.
Зверніть увагу на стовбури чернівецьких гінкго. Навіть візуально можна визначити, що їх вік перевищує двісті літ.
Одне з таких дерев росте і в селі Вікно Заставнівського району на території старовинного парку, висадженого в часи, коли там було зведено маєток барона Михайла де Зотта. Недавно унікальній будівлі виповнилося двісті років. Цей дідич любив красу, а тому вклав значні кошти в те, щоби центральну частину села прикрасив парк з екзотичними деревами. Крім гінкго, в ньому ростуть ще й платани, канадські клени, піхти, так звані райські яблуні та кілька різновидностей черещатих дубів, ясенів і каштанів. Донедавна серед них красувався й рідкісний на Буковині червонолистий бук. А ще гордістю цього парку був розарій, в котрому буяли сотні різносортних троянд ,теж привезених з Європи. На жаль, у радянські часи розарій щез, оскільки за ним не було належного догляду.
Вікнянське гінкго-єдине в краї дерево, яке плодоносить. Восени на його гілках дозрівають жовтувато- вогнисті плоди, які після перших заморозків осипаються на землю. Птахи їх не клюють ,бо,схожі на абрикоси кульки, мають неприємний запах і гіркуватий присмак. Я пробував висівати плоди гінкго в грунт,але вони не проростали. Ботаніки пояснили мені, що це дерево має два різновиди – чоловічий та жіночий і дає повноцінне насіння, коли поряд є представники обидвох статей.У вікнянськго гінкго-жіноча стать.
Листки гінкго містять у собі напрочуд цінні лікарські речовини. Тому з них виготовляють популярні нині препарати, що ефективно прочищають судини та мають антисклеротичні властивості. Особливо поширені ці ліки в Німеччині, де вони й виготовляються.
Вікнянські люди ще задовго до німців почали вживати настойки з гінкго і переконалися, що ними й справді можна поправляти здоров’я.
На Буковині є людина, котра глибоко обізнана з таємницями цих дерев. Це Олег Васильович Гиндич- відомий буковинський природолюб та популяризатор екзотичних рослин. Деякі з них, у тому числі фейхоа та змієвон, він вирощує на своїй присадибній ділянці.Гиндич прославився також тим, що зумів акліматизувати на буковинських теренах лавра благородного.Цей теплолюбивий субтропічний екзот росте в нього на відкритій місцевості, не страхаючись холодних зим. Розводить Гиндич і гінкго.Це дуже клопітна справа, бо з насіння, як зазначалося вище, саджанця не одержиш.Тому чоловік робить це методом живцюванням:бере гілочку дерева, встромлює її в грунт, насичений поживними речовинами, і тримає там доти, доки галузочка-живець не пустить корінців.
Свого часу природолюб видав брошуру про гінкго, в котрій подав і свої поради про те, як застосовувати рослину в лікувальних цілях. Дуже похвально відгукується добродій Гиндич і про гінкго, котре росте в селі Вікно. Воно, на його переконання є одним з найстаріших на Буковині.
Чоловік успішно вирощує й гінкго дволопатеве. Одне з них, подароване природолюбом, я висадив на садибі своїх батьків у згадуваному вже Вікні. Отже, відтепер у нашому селі є два екземпляри цих рідкісних дерев. Саджанець, подарований Гиндичем, добре прижився у вікнянській землі. За три неповних роки він з невеличкого деревця сягнув півтораметрової висоти.
Гінкго дволопатеве особливо цінне своїм листям, з якого можна виготовляти екстракти та настойки, які допомагають позбутися багатьох недуг.Ці дерева можуть жити по тисячі і більше літ.
Японці називають гінкго деревом щастя і кохання.Вони стверджують,що його листки своєю формою схожі на серце, тому мають магічну дію. В японців з давніх давен прийнято закоханим людям розривати листок гінкго на дві половинки й пильно зберігати їх у себе.Якщо хтось загубить свою половинку листка, то йому загрожує втрата кохання.Красиве вірування, придумане мудрим народом. Воно є виявом особливої поваги до реліктової рослини, наділеної і дивовижними цілющими властивостями, і довгожительством.У Японії є гінкго, вік яких становить по три тисячі і більше літ. У такому віці вони сягають 40-метрової
Висоти, а ширина стовбура-понад чотири метри.Перед такими повжними деревами хочеться скинути капелюха. У просторіччі японці називають гінкго ще “динозавровим деревом”.І в цьому немає ніякого домислу- воно й справді існувало вже в ті часи, коли землею блукали ці гігантські істоти. Динозаврів не стало,а гінкго зуміли вижити.Не загинули вони і в льодовиковий період.В цій апокаліптичній холоднечі прадавні дерева ще дужче загартувалися
й тому дійшли до нас з небувалим запасом міцності.
Василь Бабух
Зображення може містити: рослина, дерево, надворі та природа
 
 
 
 
 

Новини Партнерів