\”Це справжній український 56-градусний самогон\” – каже Антін Мухарський про свою нову книгу \”Смерть малороса, або Ніч перед Трійцею\”.
– Мій добрий товариш Орест Лютий кожен свій виступ починає з того, що дякує всім українофобам – Колесніченку, Ківалову, Чечетову, Табачнику – за те, що виник проект \”Лагідна українізація\”, тому що сила дії дорівнює силі протидії. А я хочу подякувати творчості Олеся Бузини, тому що він у мене викликав 10 днів творчого натхнення. Книга просто вискочила з-під пера, тому що я вважаю, що я був лише медіумом. Майже її не коригував.
– Які були мотиви для написання нової книги?
– Я Олеся Бузину читав фрагментарно, не цікавився його творчістю, він не лежав у полі моїх інтересів. І раптом я наткнувся в інтернеті на якусь фотожабу, де письменники пишуть листа Олесю Бузині у відповідь на його писання. Почитав це, і якось це так відкоркувало мою зацікавленість до цього автора. Я пішов на Петрівку, скупив з півдюжини його книжок. Прочитав це все, і зрозумів, що він просто сцить на Україну прямо поміж очі. А українці все це ковтають, вмиваються. Та треба ж лупасити у відповідь. Тому що це війна. Зараз відбувається реальна війна, ми знаходимося у зоні ідеологічних бойових дій. Я взяв свою рушницю. Викопав свій шанець. Заліг. І вже відстежую, по кому стріляти.
– Як \”стрілялося\” по Бузині в цій книзі?
– Чорти ґвалтують у неприродний спосіб малоросійського письменника, схожого на Олеся Бузину, через його гріхи. Сувора історія. На книзі позначка – 21+. Там велика і вмотивована присутність ненормативної лексики і нестандартних ситуацій. Я міряю літературу вмістом алкоголю умовного. Є безалкогольні напої, які можна вживати навіть дітям, є слабоалкогольні, які до 18 років можна вживати. А це от справжній український 56-градусний самогон. На книжці є напис: \”Дух дикої України\” – дикий, буйний, гайдамацький абсолютно.
Бузина – імперський шовініст. Має свою позицію – проімперську, тоталітарну, проросійськоцентричну. А може, й не має. Але справу свою робить. Але насправді ти, Бузина, робиш зовсім непогану справу. Бо коли я прочитав його речі, я конкретно радикалізувався. Я зрозумів, що не треба мовчати. Треба ставати і казати: \”Гімно. Пішов на х..й\”.
– Олесь Доній називає вас українським провокатором. Згодні?
– Я насправді ніяких провокацій свідомо не роблю. Просто намагаюся адекватно реагувати на якісь явища, які вриваються в моє життя. Прочитавши Бузину я зрозумів, що ми перебуваємо у просторі гуманітарної культурологічної війни. Війна точиться на різних фронтах. Я відчуваю свій обов\’язок як українця навчитися адекватно реагувати на це. Тому що українці – люди толерантні, лагідні. Творчість Бузини про це свідчить – дозволять так знущатися над соболю і не ведуть племінну боротьбу з цими речами.
– Вчите читача вести ідеологічну боротьбу?
– Абсолютно. Ідеологічна війна найбільш важлива. Людина – це передусім дух. Тому треба боротися на духовному, гуманітарному, ідеологічному фронтах. Я не закликаю вбивати Бузину. Вбийте \”бузину\” у собі. Коли звертаєшся до російськомовної продавчині, і вона з російської переходить на твою українську – це означає, що не вона тебе, а ти її. Оце перемога.
Валерія РАДЗІЄВСЬКА