Законопроєкт Держпродспожвислужби може сприяти зростанню ВВП країни на 3,2%
Коли державний орган виступає із законодавчою ініціативою прибрати демонстрацію тютюнових виробів з поля зору відвідувачів магазинів, це говорить про масштаб проблеми, яку створюють ці вироби для населення.
Тож проєкт закону Держпродспоживслужби щодо заборони викладки тютюнових виробів на торговельних майданчиках виглядає як підсилення існуючої антитютюнової політики України після прийняття новітнього закону 1978-Х в 2021 р. для контролю над тютюном.
Питання нагальне, адже демографічна ситуація в Україні не покращується (виїзд за кордон, мобілізація, поранення та втрати на фронті болять кожному), на додаток до цього щороку від захворювань, спричинених курінням, помирає близько 130 тисяч людей.
Історія питання
Напередодні війни 2022 р. Україна стала однією з перших країн світу, яка відповідно до рекомендацій ВООЗ зрівняла на законодавчому рівні тютюнові вироби з електронними пристроями для куріння.
Задля виводу з «тіні» ринку електронних сигарет, рідин для них та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їхнього згоряння ВР в 2021 році ухвалила Закон України 1978-Х. Це було зроблено задля захисту громадського здоров’я населення України, оскільки онкологію, захворювання серця, легень, репродуктивної системи, спричинені курінням електронних сигарет, легше і дешевше попередити, ніж лікувати.
Закон комплексний, тому вступ в дію окремих положень закону 1978-Х відбувається поетапно:
- з 2022 році почала діяти заборона куріння е-сигарет у громадських місцях, встановлені штрафи за її порушення,
- з 2023 року заборонені реклама, стимулювання продажу та спонсорство електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння. Крім цього, заборонено виробництво (крім орієнтованого на експорт) та продаж ароматизованих сигарет та тютюн для самокруток, електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів,
- з 2024 року будуть запроваджені медичні попередження розміром 65% від розміру пачки тютюнових виробів.
Після врегулювання ринку, що тривалий час перебував поза законодавчим і регуляторним наглядом, настав час для більш «тонкого налаштування» продажу та споживання електронних сигарет. Адже тютюнові корпорації мають юристів та лобістів, які втручаються у формування політики, знаходять лазівки у законодавстві та методи, щоб уникнути покарання та продати якомога більшому ринку свою тютюнову продукцію.
Так, завдяки роботі тютюнових маркетологів та юристів реклама отримала назву «викладка» та стала основним каналом просування тютюнової продукції. Застосовувати який в Україні ще є де: у Києві на одну школу припадає майже чотири точки продажу тютюну у радіусі 250 метрів довкола. А на загал в Україні видано 68 143 ліцензії на «спеціалізовану торгівлю» (грудень 2022 року).
Існує багато досліджень в світі, які доводять, що схильність до куріння підвищується, якщо пачки тютюнової продукції виставлені на показ. Наприклад, в опитуванні, проведеному серед молодих людей віком 11-16 років у Великій Британії, підлітки, які помічали викладки сигарет, з більшою ймовірністю були схильними до куріння. Якщо ж вони вважали вітрини з сигаретами привабливими, то схильність була ще вищою.
Матеріали іншого дослідження свідчать, що тютюнові вироби, виставлені поруч з касиром, збільшували схильність підлітків до куріння в майбутньому на 14,3% порівняно з тим, коли сигарети були приховані, і на 14% цей ефект був опосередкований тим, якою мірою підлітки вважали куріння нормальним.
Підсилення антитютюнової політики – заборона викладки
Щоб подолати причину – прибрати тютюнову продукцію з поля зору відвідувачів магазинів (але не з продажу), Держпродспоживслужба ініціювала законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» щодо заборони видимого для споживача розміщення тютюнових виробів та деяких інших виробів у місцях роздрібної торгівлі».
Він має на меті посилити обмеження на рекламу та викладку е-сигарет у торговельних приміщеннях, точках та павільйонах – задля зменшення впливу маніпуляційних рекламних матеріалів, зокрема, на дітей та молодь. Наразі ініціатива винесена на громадське обговорення – насправді, з відомим результатом, адже 80% дорослого населення України підтримує заборону реклами та видимого розміщення тютюнових виробів у торговельних локаціях (дослідження Київського міжнародного інституту соціології).
Нововведення законопроєкту Держпродспоживслужби України
Документом передбачається:
- заборонити видиме розміщення тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну у місцях торгівлі;
- дозволити продажі переліченої продукції у всіх легальних точках – за умов дотримання норм чинного законодавства;
- змусити розміщувати у місцях продажів прайс-лист з переліком та ціною наявних у продажу тютюнових виробів (насправді, ця норма запроваджена ст. 16 Закону України №2899-IV).
Реалізація Проєкту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України, а його ухвалення відповідатиме зобов’язанням, які Україна має згідно ратифікованої в 2006 році Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. До речі, її ратифікувала 181 країна світу, в яких проживає близько 90% населення планети.
Небезпечні лазівки
Щороку тютюнові компанії витрачають 1,6 млрд грн (!) на рекламу та викладку у закладах торгівлі тютюнових виробів та е-сигарет. Розроблені «ноу-хау» мерчендайзинга спрямовані на дитячу та підліткову аудиторію, як таку, що найбільш піддається впливу:
- розміщення тютюнових виробів на рівні очей дитини (близько 1 метру),
- викладка поряд з «дитячими» товарами: солодощі, напої, іграшки,
- залучення уваги через привабливі зображення,
- заклеювання цінниками попереджувальних матеріалів про шкоду від куріння,
- розширення асортименту шкідливої продукції товарами з різними смаками.
Така «винахідливість» тютюнових компаній шкодить не лише дітям: більшість дорослих споживачів тютюнових виробів відмічають, що саме місця торгівлі є основним джерелом реклами цієї продукції.
На думку ініціаторів законопроєкту, виправити ситуацію можливо.
«У місцях торгівлі достатньо менше доби і жодних коштів витрат, щоб прибрати видиме розміщення тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння, а на звільнені місця розмістити інші товари», – йдеться у пояснювальній записці до документу.
Погана статистика
Понад 300 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через вживання нікотину. Українська економіка втрачає щорічно близько 3,2% ВВП – через витрати на лікування захворювань, спричинених активним та пасивним курінням, через втрату працездатності громадянами та, як наслідок, передчасну смерть частини з них.
Відповідно до матеріалів Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну (GYTS), 63% дітей в Україні бачили і бачать рекламу тютюнової продукції у місцях продажу.
Демонстрація «нормальності» та формування толерантного ставлення дітей до куріння призводить до того, що 18,4% усієї молоді є теперішніми споживачами електронних сигарет.
Ще 14,9% молоді – 17,8% хлопців та 12,1% дівчат – є теперішніми споживачами тютюнових виробів.
Нова заборона на рекламу та видиме розміщення у торговельних закладах відповідатиме світовій практиці: вже понад 50 країн, серед яких Велика Британія, Фінляндія, Канада та Австралія, взагалі заборонили сигаретну викладку – саме для того, щоб зберегти здоров’я своїх співгромадян.
І такі норми справді діють, це доводить світова практики.
Зокрема, дослідження, проведене в США ще у 2004 році, засвідчило, що вимога тримати сигаретні пачки якомога далі від очей може зменшити вплив марок сигарет на підлітків на 83%.
Ще одне дослідження молоді (12-24 років), цього разу австралійської, показало, що після заборони згадування про викладки тютюнових пачок було значно меншим порівняно з попереднім. Вони також були менш схильними повідомляти про тютюнові бренди, переоцінювати поширеність куріння серед однолітків або бути курцями.
peredplata
