Ви звернули увагу, які пристрасті вирують довкола виділення Конгресом США довгоочікуваної Україною допомоги $61 млрд? І в Україні, і в світі. Ми наразі не будемо деталізувати складові, що від цього доларового пирога Україна зможе відкусити лише $6 млрд.
Мова про нове розбурхування кадрової магми всередині владного вулкану.
А все через те, що виділені кошти – це не “подарунок”, як було раніше, а кредит. І він виділений на певний період, за який нам необхідно його повертати.
Допомогли кредитом
Напевне тому напередодні голосування в Конгресі, коли спікер Джонсон оголосив, що наше питання стоїть у порядку денному, на офіційній сторінці президента України з’явилось відеоінтервʼю, в якому Зеленський, відповідаючи журналістці, чи чув він, що допомога Україні не пройде, відповів, що чув. І висловив з цього приводу своє чергове обурення. Хоча, напевне, лукавив і знав, що пройде, але не в такому вигляді, як хотілося б.
Водночас зазначимо, що окрім американського кредиту, $60 млрд допомоги обіцяли виділити європейські партнери.
Тож виділенням кредиту США може прискорити в Україні процес зміни глави Кабміну, про що вже не один місяць повідомляють провідні українські ЗМІ.
Офіційний Вашингтон устами західних медій висловлює побоювання, що виділені кредитні кошти можуть застрягати по українських дорогах до критичних пунктів призначення. Тому, може бути, нагальні потреби України, якщо задовольнятимуться, то не повністю, та й зі своєчасним поверненням коштів можливі проблеми.
Прізвище нового прем’єр-міністра має бути вагомим і авторитетним
Таким чином США ставлять певні вимоги щодо забезпечення повернення кредиту. Ймовірно, відносним заспокоєнням партнерів стане перезавантаження, вірніше, заміна глави уряду.
Причому прізвище нового прем’єр-міністра має бути вагомим і авторитетним, звісно не так для громадськості всередині України, як для сприйняття міжнародною спільнотою.
Тобто цей політичний персонаж має бути узгодженим з Вашингтоном.
Шахова дошка прем’єрства
Отже, як раніше зазначала Gazeta.ua, не один тиждень точаться розмови про те, що чинному голові Офіса президента Андрію Єрмаку, можливо, доведеться пересісти в крісло прем’єр – міністра.
Водночас, за інсайдами, така перспектива може чекати й посла України в США Оксану Маркарову. Щодо очільника ОП, то, незважаючи на те, що для американців важливо повернути гроші, вони цим призначенням у першу чергу вказуватимуть на необхідність витіснення Єрмака з орбіти Зеленського.
Якщо ж Кабмін очолить Оксана Маркарова, то це означатиме, що Вашингтон довіряє їй і робить ставку на того, хто, на їхню думку, забезпечить виконання зобов’язань щодо кредиту.
Може бути конфігурація Єрмак – прем’єр, а Маркарова – віце-прем’єр з фінансових питань.
А може бути й третя персона. Несподівана, котра розвіє урядові міфи довкола Андрія Єрмака та Оксани Маркарової. І хто б з них не чекав від Заходу знаків та конкретних орієнтирів, для президента Володимира Зеленського – затвердження нового очільника уряду саме з вище зазначеними умовами – задача п’ятого рівня складності.
Через імовірні труднощі голосування на підтримку згаданих політичних фігур у Верховній Раді. Як ми писали раніше, у парламенті давно вже неможливо увімкнути турборежим, щоб прийняти без особливих проблем будь-яке рішення. Партійний підрозділ Зеленського розколовся. Хто дезорієнтувався, а хто переорієнтувася.
Звісно, незважаючи на те, що вибори нібито “не на часі”, бо війна, президент може пригрозити розпуском парламенту. Але не факт, що новий склад не оголосить імпічмент чинному президенту. Тож, вочевидь, треба йти вже новою витоптаною доріжкою. Скажімо, знову дати команду єрмаківському безуглому зозуленяті, котре може з рідного гнізда народних слуг за непослух виштовхувати яйця навіть партзасновників та першопроходців. І замінювати їх на договороздатних з числа колишніх ОПЗЖ, позафракційних чи інших латентних прихильників ОП.
Ну і заклики до демократичного сумління опозиційних та напівопозиційних фракцій також можуть спрацювати. Цікаво, а по чому посади в нинішньому політсезоні? І чи піде на ці торги американський кредит?
Єрмаком ходи!
Як відомо, глава ОП Андрій Єрмак сприймається українцями не однозначно. Українське суспільство дорікає йому зв’язками з Кремлем, а саме – з російськими розвідувальними структурами. Чинний глава ОП був вмонтований у них як бізнес – партнер.
Також Андрію Єрмаку закидають небезпечні, стосунки з колишнім віце-прем’єром РФ, а нині заступником голови адміністрації президента Путіна – Дмитром Козаком.
Однак щодо нинішньої ситуації. Відправити Єрмака в Кабмін – це розірвати такий міцний зв’язок із Зеленським. Він набув навіть флеру романтичності після візиту обох в Оман на засекречені перемовини. Адже зараз, коли чуєш, що Володимир Зеленський прийняв якесь рішення, то стає цікаво, що з цього приводу думає Андрій Єрмак і яка доля його участі у виведенні певного висновку?
Тож, чи годиться Єрмаку зримо брати участь у зриві чи створенні певних “компромісів”? З іншого боку, як зазначив для Gazeta.ua політолог Віктор Небоженко, Єрмаку потрібно дійти до віце-президентства, аби Банкову не кпинили на всіх континентах, що державу Україна на важливих міжнародних зустрічах представляє головний відповідальний за скріпки в Офісі президента. Водночас, він може бути легалізованим для важливих операцій десь посередині між скріпками та “скрепами”.
Тому, мовляв, йому потрібно пройти щабель урядового високопосадовця.
З іншого боку, впливовий американський часопис Time вніс колишнього менеджера малих архітектурних форм частини Києва, міцного, але дрібного продюсера, а нині – голову ОП Андрія Єрмака у список 100 найвпливовіших людей 2024 року. Він потрапив до категорії “Лідери”. Андрій Єрмак – єдиний представник України в переліку.
Вочевидь, американці подбали про психічне здоровʼя президента Володимира Зеленського, добре вивчивши його раниму, творчу натуру й бажання на всіх світових сценах отримувати бурхливі оплески та постійно позувати з обгорток світових ЗМІ. Звісно, це має викликати певну гіркоту, заздрощі й запустити процес сепарації Зеленського від Єрмака. Рейтинг останнього в Україні 1,5%, а реальний Зеленського, за словами Небоженка, – 30%.
Однак і це не найважливіше. А те, що у цьому списку Time серед впливових персон поряд з главою ОПУ перебуває колишній посол США в Росії, а нині директор ЦРУ Вільям Бернс. Він відомий своєю симпатією до РФ. Важливо те, що наскільки серйозно він сприймає Росію, настільки не серйозно – Україну.
Вочевидь, американці щось каламутять. Ми можемо лише здогадуватись, адже за лісом дерев не видно.
Маркаровою ходи!
Оксана Маркарова – хороша фінансистка з відмінним володінням англійської мови. Це, напевне, все, що можна сказати про фахові якості цієї пані як посла. Водночас, їй довіряє Вашингтон. У неї гарні стосунки з МВФ та Міжнародним банком.
Якщо ж згадати статтю у The Washington Post, яка писала про відкриття у фешенебельному районі Вашингтону ресторану RUTA (“Рута”), що його афілюють із чоловіком Маркарової Данилом Волинцем, – розумієш, що в Америці далі Білого дому довірливе ставлення до українського посла не йде.
Видання не без єхидства зазначило, що Оксана Маркарова – це Тейлор Свіфт серед послів США. Тобто її прирівняли до супер-багатої популярної американської поп-музикантки. У 2016 її назвали знаменитістю, яка мала найвищі прибутки у музичній галузі — понад $170 млн. Вочевидь, таким порівнянням американські медіа демонструють, що достатньо знають про статки української посла.
Не має прихильності до пані Маркарової і чимала частина української діаспори в США. Більше того, вона сприймає чинну посла як токсичного для України політика.
Минулого року Маркарову звинувачували в тому, що вона не те, що не сприяє, а блокує голос українців у проханні надання ленд-лізу.
“Замість того, щоб об’єднувати діаспору, котра добивається від Білого Дому ленд-лізу з кінця зими, допомагати здобути його, розблокувавши закон, щоб Україна могла якнайшвидше перемогти з малими втратами, Маркарова протидіяла діаспорянам, котрі це робили”, – каже американський журналіст українського походження Богдан Боровець.
У США, за словами також американського журналіста Юрія Кондаревича, є декілька сотень систем протиракетної оборони – Patriot. І вони могли дійти до України виключно в пакеті ленд-лізу. Для цього не потрібні були додаткові кошти.
Бо ленд-ліз – це відкриття практично необмежених в обсягах і вартості потоків військової техніки, озброєння, боєприпасів. Це — не на порядок, а на порядки більше, ніж гуманітарка. І це — не просто шмаття й долари, а ще й технології.
Але посол України в Америці невтомно повторювала, особливо для українських читачів, що ленд-ліз не вигідний, що це платна допомога, хоча це не так. І що Україна все отримує безкоштовно за грантові кошти. Однак Маркарова щоразу забувала сказати – терміни передачі озброєння, згідно тих програм, котрі вона відстоювала, доволі тривалі. На ці процедури йде чимало часу й лише ленд – ліз необмежений і міг передати все і негайно. Однак, цей шанс уже втрачений.
І, як заявляв генерал-майор запасу ЗСУ Сергій Кривонос, усі аргументи проти ленд-лізу – це аргументи на користь московських окупантів.
Так само неодноразово було сказано ексголовкомом, генералом Валерієм Залужним, що Україна може перемогти лише за допомогою ленд-лізу. Інші заяви про дієвість програм, грантових коштів – це нісенітниці й відверта брехня.
Діаспоряни дивуються з поведінки української амбасади у США
Скільки втрачено Україною через відсутність такої допомоги як ленд-ліз? На жаль, питання риторичне. У цьому році активні українські діаспоряни дивуються з поведінки української амбасади у США. Отже, у посольстві організовуються зустрічі активних українців з різних штатів із їхніми сенаторами. Мета діаспорян одна – просити своїх посланців у Конгресі про підтримку України.
Тож останнім часом список відвідувачів поступово скорочувався. Їм почали давати інструкції: як ходити до сенаторів, як лобіювати інтереси України, що говорити. Думки й тези мають бути однакові. Такий собі типовий партійний інструктаж, що нагадує часи КПРС.
Як розповіла членкиня україно–американської громадської організації (УККА) Ганна Талон, перед останнім голосуванням про допомогу Україні, організатори відмовились від практики зустрічей українських діаспорян з сенаторами, навіть у такому усіченому форматі. А декого з активних взагалі засунули на задвірки, щоб ті не могли донести істину – Україна в першу чергу потребує достатньо зброї.
“Групу, з якою я брала участь у подібних перемовинах розформували. Однак я добилась, щоб мене включали до списків представників не мого штату. Часу на зустріч давали 30 хвилин, за які, як нас інструктували, кожен з учасників мав розповісти сенатору про себе: хто вони, що роблять, чому їх болить Україна. Це забирало чимало часу й для розмови по суті – обґрунтування надання допомоги Україні залишалось мало часу. Я сиділа й дивилась на годинник і думала: “Скільки можна говорити про себе? Коли ж ми вже будемо про Україну розмовляти?”. Останній раз нам дали 15 хвилин. Я декого перебивала. Так і казала: давайте вже про проблеми України говорити. Я намагалась розширити коло проблем, аби точно достукатись до сенаторів. І от останній раз організатори мені сказали, щоб я не йшла, бо все з чим ми звертались про допомогу, не було підтримано. Як і ленд-ліз, про який нам свого часу заборонялось говори”.
Однак, пані Ганні вдалось пробитись самотужки, без організаторів – вона сама понаписувала імейли конгресменам. У одній із таких розмов з сенатором – республіканцем на запитання, чому на гуманітарну допомогу Україні виділено коштів більше, ніж на військову, той відповів, що законопроєкт про надання допомоги Україні переважно зброєю не пройде, мовляв, демократи ніколи не проголосують за розмір військової допомоги більший, ніж гуманітарної.
“Про передачу російських активів Україні – це також про реконструкцію України, а не про зброю. Я так розумію, зброєю ніхто не опікується, – каже Ганна Талон.
Так, гуманітарна допомога нам дуже потрібна, але це не те, що дасть можливість перемогти ворога. А якщо не допомогти Україні виграти цю війну, то що відбудовувати потім?
Вочевидь, українцям Америки не відома ще одна вітчизняна “забава”. Ймовірно, підходить час виплати дивідендів за різними схемами та рахунками. Скажімо, за облігаціями Кабміну внутрішнього користування, що не доступні для пересічного українця, не лише фінансово, а й тому, що ця “піраміда” лише для членів своєрідного клубу “своїх”. Тому, яка зброя? Про що ви говорите?
Ще не епілог
Отже, хто б не став наразі прем’єром у нього, на перший погляд, немає серйозного впливу на чинний склад Кабміну. Але, зважаючи на особливі фінансові таланти згаданих претендентів, може бути так: один пишемо, два – в умі, три – в кишені. Простір є. Війна все спише. Хоча контролери з Америки швидко, вже 22 квітня, примчали в Київ двопалатним складом Конгресу, ніби даючи зрозуміти – все під нашим контролем.
Однак, незважаючи на всю “квартальну” обдарованість, президент і його оточення навряд чи можуть розраховувати на новий термін. А тому великий куш потрібно зірвати саме сьогодні. Напакуватись за увесь час війни, – на скільки вони її там запланували, – а далі хоч трава не рости.
peredplata
