За останні два роки підприємство Петра Порошенка у Росії сплатило до тамтешнього бюджету майже півмільярда гривень – у рублевому еквіваленті * Кожну четверту російську карамельку виготовлено на липецькому заводі Порошенка.
Хто сказав, що все погано? Порошенко відкриває нову лінію в Росії – для виготовлення трубочок у шоколадній глазурі та молочній помадці.
Нещодавно українського музиканта Святослав Вакарчука запитали, що б він, якби був Президентом, зробив, щоб закінчити війну. Вакарчук сказав, що поставив би на карту все, в тому числі особисте і найцінніше. Газета \”Експрес\” проаналізували звітність російської кондитерської фабрики Порошенка, що з\’явилася у відкритому доступі. Висновок напрошується простий: чинний український Президент, який особисто володіє мільярдним бізнесом, здається, не те що не думає ставити на карту найцінніше – він узагалі забув, що обіцяв громадянам України перед своїм обранням.
Готуючись стати Президентом, Порошенко сказав доречні в той момент іправильні слова: “Ми повинні впроваджувати нову традицію: коли людина приходить на вищий пост, вона робить рішучий крок – позбувається, продає свій бізнес, концентрує свої зусилля на роботі. Починаючи з сьогоднішньогодня, я починаю підготовку з продажу активів”.
Після того, як минув перший рік президентства, питати Петра Порошенка про виконання ним цієї обіцянки стало вже майже банальністю. Здається, майжевсі з цим змирились – останнім часом навіть у мас-медіа мало звертаються доцієї теми. Якби не сам Президент, який періодично інтригує анонсами \”новин про свій бізнес\”, тему виконання обіцянок, даних у передвиборній гарячці, можна було б вважати вичерпаною: бізнес продати не можу, для перемоги на виборах і не такого наговориш, потерпіть мене з моїми цукерками ще три роки.
Очевидно, що, коли країною керує один із найбільших її бізнесменів, це неминуче породжує конфлікт інтересів. Але основна проблема в іншому. Загальновідомо, що одне з найбільших підприємств, яким володіє Петро Порошенко, міститься та працює на території країни, котру український парламент офіційно визнав \”агресором\”. Причому за це рішення одностайно голосувала пропрезидентська фракція. Йдеться про Липецьку кондитерську фабрику \”Рошен\”.
Ми вирішили з\’ясувати, як ведеться бізнесові українського Президента на території країни-агресора. Докладно ознайомившись з історією і теперішнім станом Липецької кондитерської фабрики, розумієш, що жоден бізнесмен зі здоровим глуздом за звичайних умов не стане продавати таке успішне підприємство, у розбудову якого вкладено мільярди. Та чи може лідер нації дозволити собі в умовах війни керуватися суто бізнесовими мотивами?
Приклад Петра Порошенка показує, що може, і суспільство це терпить. Принаймні поки що.
Отож повернімося в російську глибинку, до провінційного Липецька. Офіційні дані кажуть, що більш ніж 99% акцій цієї компанії належать українському ТзОВ \”Центрально-Європейська кондитерська компанія\”. 85-відсоткова частка цього товариства належить Публічному акціонерному товариству \”Прайм Ессетс Кепітал\”, 100% якого володіє одноосібно Петро Олексійович. Ця компанія є кінцевим власником майже всіх компаній, які входять до бізнес-імперії Порошенка.
Господарсько-фінансові показники липецької фабрики за останній передвоєнний, 2013 рік просто вражали. Того року російська фабрика Порошенка виробила 132 733 тонни кондитерских виробів, що становило майже 7% загального обсягу кондитерських виробів у Росії. При цьому частка ринку виробництва карамелі тоді становила більш ніж 30% загального обсягуринку.За період 2002 – 2013 років у будівництво та модернізацію фабрики вкладено більш ніж 8 мільярдів рублів. Капітальні інвестиції тільки у 2013 році становили майже 2,5 мільярда рублів. Чистий прибуток фабрики у 2013 році сягнув майже 178 мільйонів рублів.
Таке успішне підприємство не міг обійти увагою російський бюджет. Загальний обсяг податкових відрахувань у 2013 році дорівнював 356 114 тис.руб., що в перерахунку за \”досанкційним\” курсом рубля становить майже 12мільйонів доларів.
У результаті на початок 2014 року фабрика стала одним із найсучасніших та найдинамічніших підприємств галузі в Росії, володіла двома виробничими майданчиками у місті Липецьку, де виробляють печиво, пралінові та желейні цукерки. У селі Сєнцово виробляють карамель, желейні цукерки, ірис, помадні цукерки, глазуровані та неглазуровані, неглазуроване тофі, глазуровані цукерки на основі нуги. А ще Порошенко збудував логістичний центр у с. Косировка, на якому було задіяно близько 1,5 тисячі працівників. Фабрика потрапила у топ-5 найбільших кондитерських підприємств Росії.Деякі російські вироби фабрики Порошенка мають доволі екзотичні назви.
Цікаво, що за весь час своєї діяльності підприємство не виплачувало дивідендів українським власникам, а прибуток інвестувала у розвиток підприємства, тобто залишала на території Росії.Після того як почалася війна, а Порошенко став Президентом, нарощування темпів виробництва трохи сповільнилося, однак це на завадило у 2014 році виробити 91 230 тонн кондитерських виробів і отримати 2 032 585 тисяч рублів виторгу. А також забезпечити зростання виробництва на 69%, послуг – на 94%!
На вході до фабрики Порошенка майорить російський триколор
Деяке зниження темпів виробництва у 2014 році керівництво фабрики пояснює загальним зниженням купівельної спроможності, складною суспільно-політичною обстановкою і нездоровим ажіотажем навколо підприємства, вимушеним скороченням персоналу і зумовленими цим значними соціальними виплатами, зниженням курсу рубля, що призвело до зростання цін на матеріали, комплектувальні та запасні частини, а отже, до підвищення собівартості продукції.
Попри це, \”Рошен\” залишається одним із лідерів кондитерського ринку Росії з 2,7% загального обсягу кондитерського виробництва та 24,2% виробництва карамелі.Цікавим є той факт, що, незважаючи на брак прибутку, сума сплачених доросійського бюджету податків майже не змінилася у 2014 році та становила 356 мільйонів рублів.Несприятливі економічні умови не заважали фабриці розвиватися. Минулогороку, коли російська армія атакувала Донбас, Порошенко інвестував у модернізацію та розширення російського виробництва 925 млн. рублів. Реалізація інвестиційного проекту модернізації та розширення виробництва триває. Так, цього, 2015 року почався запуск нових ліній з виробництва вафельних трубочок в шоколадній глазурі та молочній помадці.Нова звітність \”Рошену\” підтверджує, що в розпалі війни, у 2014-му, Порошенко розбудовував російську фабрику.
Отож, мирне виробництво солодких спокус на липецькій фабриці Порошенкане припиняється.А трохи більше ніж за 500 кілометрів на південь триває конфлікт, який ведеться російською зброєю за гроші російських платників податків, до яких повною мірою можна причислити і Президента України.
До речі
Звісно, що рік російської агресії в Україні не минув без наслідків і для липецької фабрики. 14 березня 2014 року Тверський суд Москви в рамках розслідування кримінальної справи проти \”Рошену\” заарештував її рахунки в РФ. Справа про незаконне використання товарного знака ініціював конкурент \”Рошену\” в Росії – холдинг \”Об\’єднані кондитери\”, який вимагав від фабрики виплати 2,4 млрд. рублів за незаконне користування торговельними знаками.
Однак, як свідчать остання інформація, чорна смуга для \”Рошену\” в Росії вжепозаду. Наприкінці грудня минулого року стало відомо, що кримінальну справупроти \”Рошену\” закрито через відсутність складу злочину й одночасно знятоарешт з банківських рахунків на суму 2,4 мільярда рублів. Що й дало можливість почати запуск нової лінії для трубочок у шоколадній глазурі тамолочній помадці.Як же сам Порошенко пояснює, чому досі володіє фабрикою в Росії?
На прес-конференції Президента України, яка відбувалась 29 грудня минулого року, Порошенко повідомив публіці, що уклав трастову угоду з всесвітньо відомим банком \”Rothschild\”, відповідно до якої передав усі права на \”Рошен\”, у результаті чого позбувся фактичного і юридичного впливу на компанію, вочевидь, у тому числі і на російський її підрозділ.
Із відкритих джерел відомо, що власником 99,8% акцій Липецької кондитерської фабрики \”Рошен\” незмінно останніми роками залишаєтьсяукраїнське ТзОВ \”Центрально-Європейська кондитерська компанія\”. Власником 85% цього товариства є повністю належний Порошенкові фонд \”Прайм Ессетс Кепітал\”, 13% \”Центрально-Європейської кондитерської компанії\” належать іншому фонду – \”Кондитерінвест\”, який контролює топ-менеджер \”Рошену\” В\’ячеслав Москалевський, решту 2% поділено між маловідомими широкій публіці персонажами, серед яких немає людей з прізвищем Ротшильд. Де заховався банк Ротшильда у структурі власності липецького \”Рошену\”, не зрозуміло.
Якщо Порошенко насправді передав усі свої права банку Ротшильда, то чомуцей факт досі не зафіксовано в офіційних реєстрах – ні України, ні Росії?Виглядає радше на те, що Президент вдався до звичайнісінького окозамилювання, скориставшись досвідом свого підлеглого Ложкіна. І передав свої акції у трастовий фонд, який, за його ж словами, позбавляє будь-якого впливу на йому ж належні акції. Добре, але якщо Петро Порошенко не має до цього фонду \”жодного відношення\”, то чому повноправним власником 100% акцій \”Прайм Ессетс Кепітал\” залишається Петро Порошенко?
Мабуть, правильну відповідь на це запитання знають уже навіть першокласники -український Президент не має наміру позбуватися жодної власності, але, необачно давши передвиборну обіцянку, тепер змушений водити за носа всю країну.
Олексій МАЛЯРЧУК, Ігор ПОЧИНОК, газета \”Експрес\”
peredplata
