«Поштовий каталог» оштрафовано на 170 тис. грн за недобросовісну конкуренцію

«Поштовий каталог» оштрафовано на 170 тис. грн за недобросовісну конкуренціюАнтимонопольний комітет України оштрафував ТОВ «Поштовий каталог» (м. Київ) на 170 тис. грн за недобросовісну конкуренцію у вигляді поширення оманливої інформації.

Як встановив Комітет, реалізатор товарів широкого вжитку у власних рекламних матеріалах вказував неправдиву та нечітко сформульовану інформацію про розіграші й отримання призів.

Йдеться, зокрема, про відомості щодо переможців акцій товариства. Так, у рекламній листівці разом із фото людей зазначалося: «80 000 гривен помогут вам осуществить все ваши мечты! Вот несколько примеров, как распорядиться деньгами. Из опыта наших победителей*». Але як приклади використовувалася інформація про досвід нібито переможців акцій російських компаній, без уточнення яких саме.

Водночас, рекламуючи розіграш спеціального призу – пральної машини, товариство виклало інформацію у такий спосіб, внаслідок якого у пересічного споживача могло скластися враження, що він може отримати виграш безкоштовно за умови придбання товарів із каталогу на суму від 160 грн та за наявності під захисним покриттям відповідної комбінації.

Насправді ж, як було написано усередині конверта і складним для прочитання шрифтом, споживач, замовивши продукцію із каталогу на зазначену суму, отримає лише подарунок-сюрприз, що визначається товариством.

У рекламі іншої акції – «Привілейований чек» – повідомлялося: «Вручение приза гарантировано на 100 %» та зазначалося, що споживач отримає приз, надіславши запит протягом 10 днів. Проте жодного способу фіксації дати вручення листа товариство не передбачило. При цьому, внаслідок специфічного викладу інформації у споживача формувалося враження, що саме він є переможцем розіграшу 80 тис. грн. Але насправді гарантувалося тільки право на участь в акції.

Комітет зобов’язав ТОВ «Поштовий каталог» припинити неправомірні дії, що вводять громадян в оману, повідомляється на сайті АМКУ.

\”Час\” свого часу піднімав це питання і закликав людей не купуватися на захммарні обіцянки, котрі надходили в поштові скриньки.

Пастка у поштовій скриньці

Довірливих людей в Україні не переведеться. Особливо у час, коли країну охопили економічна криза, політичні чвари та непорозуміння. У такій ситуації люди з більшою силою прагнуть дива. І знаходять його… на свою голову.

ПРИГОЛОМШЛИВА ЗВІСТКА
Одного дня з поштової скриньки дістає українець листа на своє ім’я з повідомленням… про неймовірний виграш у лотерею сотні тисяч, а то й мільйона гривень, або про те, що вони стали володарями автівки чи подорожі до заморської країни. Сумніви розвіюють численні звертання по імені та по-батькові, запевнення в унікальності пропозиції та неймовірному талані переможця. Бо саме він, і ніхто інший, став власником чудового призу! Потрібно лишень або сплатити адміністративний збір у сумі 130 гривень, або накупувати всякої всячини з надісланого разом з листом каталогу (його в народі називають катаЛОХом). Окрилені супервигідною пропозицією, «щасливі обранці долі» поспішають до найближчого поштового відділення й замовляють товари, сплачують всі необхідні збори, підписують усі документи і чекають… дива. А “диво” приховане саме в тій купі паперу, яку надіслали разом з листом, а то й на звороті самого конверта, де дуууже дрібненьким шрифтом вказується, що то лише можливість виграшу й не факт, що саме ви станете переможцем. Й з усіма умовами розіграшу ви ознайомлені. Отож виходить, що ви свідомо піддались на оману.

Фальшивий подарунок

— Кілька місяців тому особисто мені надійшов яскравий лист від так званої фірми „Єва дірект” з Одеси, — розповідає Марія Кифяк з села Подвірне Новоселицького району. — У листі просили замовити товар на суму 230 грн., а за це обіцяли вислати ще й подарунок. Я й повірила, замовила. Товар на-діслали, а з ним і сертифікат з лотерейним квитком. Коли стерла захисний покрив, прочитала, що виграла 113670 грн. А натомість отримала від них „у подарунок”… щітку за 3 гривні!

А пенсіонер Владислав Васильович підрахував, що за кілька років замовив біля сотні видів товарів через подібний поштовий магазин на суму в більш ніж шість тисяч гривень. Це були й машинка для підстригання, й пояс для схуднення, й масажер, й амулети, й радіоприймач, і фотоапарат, якісь заряджені браслети, статуетки та ін. І все це виявилось неякісним мотлохом, котрий швидко вийшов з ладу. Все думав, ось-ось виграє тих омріяних 50 тисяч гривень. Добре, хоч вчасно схаменувся. Але винуватить більше себе.

За шахрайство – до в’язниці!

У Кримінальному кодексі України шахрайству присвячено цілу статтю (190). Згідно з нею, заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.), або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою.

Змістом обману як способу шахрайства можуть бути різноманітні обставини, щодо яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, а також/або їх кількості, тотожності, дійсності, особи винного або інших осіб (обман у особі), певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо.

Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати отримання… попередньої оплати за товари чи виконання робіт (авансу)…
Суб’єктивна сторона шахрайства (дії шахрая, — Авт.) характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном …полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридично значимої інформації) характер. У другому випадку для встановлення факту шахрайства необхідно довести, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов’язковості або вигідності передачі майна… шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим майнових благ. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватися шахрайством.

Як нам повідомили в Центрі зв’язків з громадськістю УМВС в Чернівецькій області, до міліції подібних заяв від мешканців Буковини не надходило. Міліціонери ж радять бути пильними і з осторогою ставитися до такого штибу листів.

Як уникнути пастки

— Не викидайте листи, квитанції та рахунки, де чітко записані ваші П.І.Б., адреса (кажуть, що бомжі, коли знаходять адреси людей в смітнику, здають потім їх за додаткову винагороду).

— Не поспішайте заповнювати та надсилати купони, розміщені у глянцевих журналах та газетах задля отримання безкоштовного пробника товару. Бо потім до вас точно прийде так званий “лист щастя”.

— Не збавляйтесь оманливими твердженнями про вашу унікальність, коли отримуєте листа з такими запевненнями, де до вас офіційно звертається “Голова Призової Комісії” тощо. То все, щоб остаточно здурити вам голову і переконати віддати останні гроші за непотрібні вам речі.

Й пам’ятайте, що людину досить складно обманути, коли вона сама не хоче бути обманутою. І бережіть свої гаманці!

Як все починалось…

Поштовий магазин вперше запрацював у Великій Британії наприкінці XIX століття. Створювався він первісно для того, аби доправляти офіцерам, які служили далеко від батьківщини, англійські товари. Згодом така практика розповсюдилась і на провінцію, звідкіля англійці пош-тою замовляли товари з Лондона. Бізнес виявився успішним і вже за кілька десятиліть поширився країнами Европи та США.

Мешканці ж невеликих міст та селищ Совєтського Союзу також мали можливість замовляти та отримувати товари поштою. Спеціальні каталоги були чи не в кожному поштовому відділенні. Однак у період перебудови пош-тові магазинчики прикрились. А вже у незалежній Україні, після їх чергового відкриття, на цьому почали робитися шахрайські капітали.

Фірми (а їх наразі є більше десяти), що займаються так званим «пост-шопінгом», були і залишаються «невловимими месниками», змінюють свою юридичну та поштову адресу, банківські реквізити, тож знайти їх ошуканим клієнтам було і залишається так само складно, як і повернути викинуті на вітер кошти.

Справжніх поштових магазинів (якісні товари за доступними цінами) одиниці, до того ж, люди тепер з великою пересторогою ставляться до їхніх послуг.

Цікаво, чому правоохоронні органи не вбачають у цьому великої проблеми, киваючи на довірливість людей, які за власним бажанням йдуть на повідку у шахраїв заради швидких грошей. І як так стається, що інформація приватного характеру (П.І.Б., адреса, вік) стає відома отим шахрайським фірмочкам, котрі сьогодні є, а завтра нема? Чи, можливо, хтось на верхах не має великого бажання з тим усім боротися, так само як і з іншими видами прихованого шахрайства (як-от телевікторини, лотерейні авторозіграші тощо)? Бо зрозуміло, що обороти від діяльності таких фірм далеко перевищують десятки мільйонів гривень.

Єдине, що можна порадити, — просто іґнорувати такі листи, рвати їх на шматки (особливо там, де вказана ваша адреса) та зовсім забути про них. А також частіше нагадувати собі такий анекдот: якось запитали у мільйонера, як він зробив свої статки. Той відповів, що розі-слав мільйону громадян листи з пропозицією розповісти, як заробити мільйон. Для цього треба було переслати 5 доларів на його рахунок. Так він і став мільйонером…

Надія Вірна