ПІДВИЩЕННЯ ЦІНИ НА ГАЗ – УДАР ПО УКРАЇНЦЯХ ЧИ ЇХНІЙ ПОРЯТУНОК?

Уряду вдалось досягнути домовленості з МВФ. Тривалі переговори закінчились послабленням вимог Фонду для отримання траншу, який дасть можливість уникнути дефолту: замість 60%, газ для населення зросте на 23,5%. До того ж, Кабмін посилює програму соціальної допомоги та виділяє кошти на енергомодернізацію житла.

 

Звістка про підвищення ціни на газ для населення блискавкою облетіла українські новини і моментально стала темою №1 для обговорення в будь-якому товаристві. Адже щомісячні рахунки за комунальні послуги – то тема, що стосується кожного.

 

Власне, це обговорення могло бути ще бурхливішими, якби Україна безапеляційно погодилася на умови міжнародних партнерів. Міжнародний валютний фонд розпочав цьогорічні перемовини з Україною, поставивши чіткі вимоги – зрівняти ціну на газ для промисловості і для населення. Мовляв, товар той самий, тому ринок вимагає, щоби всі платили за нього однакову ціну. Йшлося, власне, про підвищення на 60%, тобто про ціну в 11000 гривень за кубічний метр блакитного палива. Іншими словами – платіжка середньостатистичної буковинської родини мала зрости на тисячу, а то й півтори тисячі гривень.

 

Для багатьох українців такі додаткові витрати стали б непідйомною ношею. Відтак підвищення тарифів могло би замість більших прибутків принести нові проблеми.  Йдеться про кризу неплатежів за комунальні послуги і збільшення кількості субсидіантів аж до 80% населення включно. В уряді це чудово розуміли, а тому довго та наполегливо намагалися переконати кредиторів на якийсь компромісний варіант. Його Україна в підсумку й отримала. Ціни на газ для населення підвищать на 23,5%. Тобто тепер за кубометр доведеться платити по 8,55 грн.

 

Чи можна було не піднімати ціну взагалі? Очевидно, що ні. Адже теперішній уряд отримав від попередніх Кабінетів важкий спадок – величезні борги. Лише наступного року Україна повинна віддати 400 млрд. гривень, а впродовж 2018-2020 років виплати за зовнішнім державним боргом сягнуть 18,5 млрд. доларів.

 

Звідки важкий камінь взявся на шиї української економіки – добре знають урядовці 2007-2014 років. Адже саме в цей час і накопичилися основні зобов’язання – йдеться про 45 млрд. доларів. Тобто кожен українець – від немовляти до сивочолого пенсіонера – заборгував кредиторам по тисячі доларів. А найгірше, що гроші ці пішли не на розвиток економіки, а на “політику проїдання” – штучне підтримання ілюзії стабільності, втримання курсу гривні та низьких тарифів задля голосів виборців, коли про те, що буде завтра, у владних коридорах воліли не задумуватися.

 

Наслідки бездумної політики тих років могли призвести до дефолту вже сьогодні. Чим це могло закінчитися для України описав Павло Кухта, заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR). Тут і девальвація гривні, і інфляція, і галопуючі ціни, і безробіття. Не обійдеться й без скорочення витрат бюджету. Одним словом: повернення 90-тих у всій їхній “красі”. Навіть з точки зору добробуту громадян, нові тарифи – випробування значно менше, ніж падіння доходів у поєднанні з величезною інфляцією, тобто стрімким зростанням цін буквально на все.

 

Тому підвищення ціни на газ, яке було однією з основних вимог МВФ, було для України хоч і вимушеним, але, визнають економісти, єдиним правильним кроком. Україна підпише з Фондом нова 14-місячну програму фінансування Stand-by на 3,9 млрд. доларів. А вже допомогти громадянам впоратися з новою ціною на газ – то місія Кабінету міністрів.

 

Головний шлях – субсидії. Питання їх оформлення субсидії цього осінньо-зимового сезону стане актуальним для понад 142 тисяч домогосподарств Чернівецької області. За словами заступника директора Департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА Юрія Півня, держава допоможе зекономити на комунальних послугах усім громадянам, які звернуться до відповідних органів для оформлення субсидії:

«Така допомога від уряду дозволить людям не мерзнути у зимовий період, а чітко розраховувати свої можливості. Це значна допомога від держави».

 

Важливим кроком є й підвищення енергоефективності домогосподарств, адже вона допомагає споживати менше газу, а отже суттєво економити. З 1 січня запрацює Фонд енергоефективності. Сукупно на заміну котлів, утеплення, встановлення лічильників виділять 2 млрд. грн., а допомогою матимуть змогу скористатися 150 тисяч українських родин.

 

Перспектива ж скористатися дешевшим газом можлива лише тоді, коли газ цей буде українським. Саме тому збільшення видобутку блакитного палива – то пріоритетне завдання, що його Кабмін поставив перед “Укргазвидобуванням” і “Нафтогазом”. Щодо останнього, то на цю структуру чекають зміни. Великі премії, що їх працівники “Нафтогазу” отримали після перемоги над “Газпромом” у Стокгольмському арбітражі викликали як нерозуміння звичайних українців, так і різку критику Володимира Гройсмана. І, схоже, прем’єр тоді зробив висновки. “Ми прийняли рішення про те, що 90% прибутку НАК “Нафтогаз” буде повернуто в бюджет, а з бюджету – на потреби українських громадян. Думаю, це буде справедливо. Замість надмірних зарплат і премій, це все повинно бути в державній скарбниці”, – наголосив Гройсман.

 

Тож наразі виграна перша битва – дефолту, а з ним і катастрофічних наслідків для кожного, вдалося уникнути. Тепер на черзі – спроба українців впоратися з новими тарифами. І чи допоможуть їм у цьому заходи Кабміну, можна буде зрозуміти вже зовсім скоро.

 

Іван ДЕМЧЕНКО

peredplata