Українців уже в наступному році чекає нова пенсійна реформа. Тих, хто вже вийшов на заслужений відпочинок, зобов’яжуть робити внесок на особистий рахунок. Ці гроші або візьмуть із уже існуючих податків і внесків, або ж змусять платити додатково.
Другий пенсійний накопичувальний рахунок, як підрахували в уряді, дозволить до моменту виходу на пенсію отримати близько мільйона гривень (щодо діючих цін).
Про те, до чого призведе нова реформа і скільки зможуть отримувати українці – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Кабмін VS Рада: дві моделі пенсійної реформи
Міністерка соцполітики Марина Лазебна прийшла в Кабмін уже зі своїми ідеями, як впровадити накопичувальні пенсії, розповідають OBOZREVATEL джерела в Кабміні. Своє бачення є і у профільного парламентського комітету, останній уже встиг зареєструвати відповідний законопроєкт.
У результаті за найближчі місяці “слуги” в парламенті і в уряді повинні домовитися щодо єдиної моделі, спільно її доопрацювати і переконати Раду підтримати нововведення.
Проєкт Кабміну:
-
додатковий внесок платити не потрібно – 2% заберуть з ЄСВ і ще 2% – прибуткового податку;
-
отримати вю накопичену суму можна буде відразу (в Кабміні підрахували, що якби таке нововведення працювало вже зараз, пенсіонери могли б розраховувати на заощадження в розмірі 1 млн грн);
-
українці старші 50 років не зможуть взяти участь у накопичувальній системі.
Проєкт Ради:
-
на пенсію доведеться платити додатковий внесок (він поступово зростатиме з 3 до 7%);
-
внесок розділять між собою співробітник і роботодавець;
-
з 2023 по 2030 рік будуть платити по 3% з зарплати, з 2030-го – 4%, з 2040-го – 6%, а з 2050 року – 7% щомісяця.
У результаті загальне навантаження на зарплату за перші три роки зросте на 3 процентних пункти. Наприклад, якщо зараз із 20 тисяч гривень доводиться платити 8,3 тисячі податків і внесків, то вже через кілька років ця сума складе 8,9 тисячі. Компенсувати додатковий “податок” можна, наприклад, скасувавши військовий збір у 1,5% (якщо війна на той час закінчиться).
Чому без пенсійної реформи не обійтися
Українські пенсіонери одні з найбідніших у Європі. В рамках пенсійної реформи, яку провели ще в 2017-му, всі майбутні пенсії урізали на 26%! Левова частка українців заробляє в конвертах, податки не платить. До всього цього додалася і демографічна криза. Працюючих щорічно стає більше, а кількість пенсіонерів зростає.
Така ситуація призвела до того, що в країні з’явився цілий клас бідних – пенсіонери. Ті, хто не зміг накопичити самостійно, не займався бізнесом і не працює до кінця життя, приречені на мізерні виплати у пенсійному віці. Є невеликий відсоток забезпечених пенсіонерів, наприклад, колишніх суддів або нардепів, але при цьому мільйони українців на заслуженому відпочинку живуть на 2-3 тис. грн.
Вихід із цієї ситуації – накопичувальне пенсійне забезпечення. Така система вже працює в багатьох розвинених країнах і могла б виправити добробут і українців. Правда, є тут ціла низка “але”. Де зберігати гроші? Як зробити так, щоб їх не з’їла інфляція, щоб не розікрав недобросовісний менеджмент? Куди інвестувати зібрані накопичення в умовах, коли фондового ринку практично не існує?
Перш ніж повноцінно запускати накопичувальний рівень пенсійного забезпечення, “слугам народу” доведеться знайти відповіді на кожне з питань. А ще взяти на себе зобов’язання збирати і зберігати чужі мільярди.
Глава Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова розповідає OBOZREVATEL: “Перша проблема – джерело фінансування, але начебто ми підходимо до того, що вирішуємо, де ми знайдемо кошти”, – пояснила вона.
За словами нардепа, друга проблема полягає в тому, яка структура візьме на себе роль скарбника – того, хто буде перенаправляти пенсійні відрахування працівника і роботодавця з урахуванням бажання людини й обраного ним ступеня ризику.
“Скарбник повинен перенаправляти потік від роботодавця і людини. Наприклад, на підприємстві працює 5 тисяч осіб, і кожен може вибрати свій інструмент фінансування. Роботодавець перераховує відсотки за всіх 5 тисяч працівників, а потім хтось їх розділяє і направляє туди, куди хоче людина”, – пояснила вона.
Третьякова повідомила, що в законопроєкті, запропонованому в грудні 2019 року, роль скарбника відводиться новому органу – пенсійному казначейству, – який повинен бути створений до 2023 року.
Разом із тим вона звернула увагу на те, що два вже існуючих у країні органи можуть взяти на себе цю роль – Національний банк України і Державне казначейство. У такому випадку накопичувальна система може запрацювати вже в 2021 році.
Зараз на пенсію українці віддають 18,8% зарплати (частина єдиного соцвнеску). Зібраних грошей катастрофічно не вистачає, дефіцит Пенсійного фонду сягнув понад 170 млрд грн і продовжує зростати.
При невеликих відрахуваннях друга виплата, скоріше, може вважатися надбавкою до пенсії, а не гарантією безбідної старості. Головний принцип – скільки відклав, стільки й отримав. І то за умови, що накопичувальний фонд не впаде або держава не вирішить залишити гроші собі (з досвіду Росії, наприклад).
Для прикладу, якщо щомісяця відкладати на накопичувальний рахунок по 7% від зарплати, то на пенсії можна буде отримувати додаткову виплату в розмірі 10,2% від останньої зарплати.
Який був би розмір другої пенсії:
-
При зарплаті в 20 тисяч і внесок у 7% – 2 тисячі гривень;
-
При зарплаті в 10 тисяч і внесок у 7% – 1,02 тисячі гривень.
Ексміністр соцполітики Андрій Рева в коментарі OBOZREVATEL розповів: нова пенсійна система – далеко не панацея. Фактично людям пропонують відкладати одразу в два джерела і отримувати виплату з них же, але через 15-20 років. Чинним пенсіонерам це не допоможе, а вирішувати проблему, упевнений політик, потрібно саме з ними.
“Мова йде про загальнообов’язкову накопичувальну систему. Тобто з вашої зарплати повинні будуть зняти додаткові гроші і відправити до недержавного Пенсійного фонду. Він повинен буде купити акції якихось підприємств і отримати гарантований дохід вище інфляції. Так, за 20 років іде накопичення і потім вам почнуть платити додаткову пенсію”, – пояснив Рева.
peredplata
