Його в миру звуть Сергій Думенко, він народився 3 лютого 1979 року в селі Волково Іванівського району Одеської області.

Проте він ріс та навчався у школі вже в селі Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області. Населення Буковини завжди вважалось чи не найбільш набожним в усій Україні. Предстоятель УПЦ МП Онуфрій також з Буковини.

У 1996 році він закінчив місцеву школу та пішов навчатись до Київської Духовної Семінарії УПЦ КП. За три роки він її закінчив та продовжив навчання у Київській Духовній Академії.

У 2003 році він захистив кандидатську дисертацію на тему “Формування церковно-канонічних збірників у Донікейський період та їх характеристика” та отримав вчений ступінь кандидата богословських наук.

Кілька років молодий богослов викладав у Рівненській духовній семінарії та працював секретарем свого земляка з Буковини, митрополита Рівненського та Острозького УПЦ КП Даниїла, який помер у 2005 році.

Саме його майбутній предстоятель церкви називав своїм “духовним наставником”. Митрополит Даниїл (Богдан Чокалюк) навіть вчився у тій самій школі в селі Стара Жадова на Буковині, що й митрополит Епіфаній, але з різницею у 20 років.

Після смерті “духовного наставника” він тимчасово перервав церковну кар’єру та навчався на Заході. У 2006-2007 роках Сергій Думенко вчився в афінському національному університеті на філософському факультеті.

В офіційній біографії Епіфанія не вказують, які саме іноземні мови він знає. Проте релігійні експерти зазначають, що він володіє грецькою мовою.

В одному зі своїх інтерв’ю він визнавав, що на дозвіллі займається перекладами.

“Читаю й перечитую труди святих отців, намагаюся перекладати їх українською мовою”, – якось розповів вже митрополит Епіфаній про своє дозвілля.

У 2007 році Епіфаній повернувся до України та почав викладати у Київській православній богословській академії.

З нового навчального 2007 року його прийняли на посаду викладача Київської православної богословської академії та завідувача кафедри філології.

У Києві його церковна кар’єра стрімко пішла догори.

У грудні 2007 року у Михайлівському монастирі його постригли у чернецтво з іменем Епіфаній, що є обов’язковою умовою подальшого зростання в церковній ієрархії.

Чергові сходинки церковної кар’єри він долав буквально щомісяця.

Вже 6 січня 2008 року патріарх Філарет висвятив його у сан ієродиякона, 20 січня – ієромонаха, а 20 березня – архімандрита. Тоді ж Епіфаній став секретарем патріарха Філарета.

У березні 2008-го Епіфаній став намісником Видубицького чоловічого монастиря міста Києва, а у травні – керуючим справами київської єпархії.

За рік священний синод УПЦ КП обрав Епіфанія єпископом Вишгородським, а його архієрейське висвячення (хіротонія) відбулась 15 листопада 2009 року.

У 31 рік (в 2010 році) Епіфаній став єпископом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським, а також ректором Київської богословської академії, а вже в січні 2012 року Філарет возвів його у сан архієпископа.

Того ж року він став доктором богословських наук та очолив синодальне управління у справах духовної освіти УПЦ КП.

Саме в такій іпостасі 28 червня 2013 року – за півроку до Євромайдану – Епіфанія обрали намісником та місцеблюстителем патріарха Філарета на випадок його смерті чи хвороби.

В одному з нечисленних інтерв’ю у жовтні 2013 року Епіфаній вказував, що після обрання президентом Віктора Януковича “всі насторожилися”, і проросійські сили пішли в наступ, навіть були пропозиції зняти з реєстрації Київський патріархат.

Проте цього не сталось, розповідав Епіфаній, схвалюючи наміри влади підписати угоду про асоціацію з ЄС, яка мала бути корисною і для їхньої церкви.

Раніше повідомлялося, що у Старожадівській загальноосвітній школі на Буковині на дошці пошани серед багатьох портретів відомих односельчан висить і фото Сергія Думенка – більш відомого як митрополит Епіфаній.