Ситуацію з новим коронавірусом відстежують щодня.
Вона динамічна – кількість хворих, загиблих та тих, хто одужує постійно змінюється.
В цьому контексті найбільше українців хвилює готовність країни до можливого спалаху, та те, чи зможемо ми цьому спалаху запобігти.
“Українська правда, Життя” зустрілась з міністеркою охорони здоров’я Зоряною Скалецькою для того, щоб розпитати її про те, чого нам очікувати.
Міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька |
– Яка ймовірність того, що в нашій країні відбудеться спалах коронавірусу?
– Ситуація, в якій Україна перебуває, насправді спокійна.
На сьогодні в Україні випадків інфікування китайським коронавірусом немає, захворювань чи підозр також немає.
Ми готуємо медичну систему до реагування у випадку, якщо буде діагностовано гостру респіраторну інфекцію викликану новим коронавірусом.
На сьогодні повністю зроблена оцінка всіх регіонів – стан кожного закладу, який може приймати пацієнтів та його забезпеченість необхідним обладнанням.
В чому найбільша загроза інфікування коронавірусом?
Це проблеми, які виникають внаслідок ускладнення пневмонії і оскільки спеціального лікування не існує – з диханням, гостра пневмонія, і тоді постає питання або ШВЛ (штучна вентиляція легень), або більш сучасних підходів донасичення організму киснем.
Ми зараз знаємо, скільки працює систем ШВЛ, у яких відділеннях інтенсивної терапії вони наявні.
– У всіх регіонах все готово?
– Зараз ще є питання щодо достатнього кадрового забезпечення,
Наприклад, анестезіологами в реанімації. У 5 регіонах зараз власне вирішують питання доукомплектації кадрів.
– Що це за регіони, які найменш готові до спалаху?
– Я не назву області. Але вони готові. Анестезіолог у місті є, просто ми говоримо про те, що він має бути в штаті.
Але ми розуміємо, що якщо треба буде, то він приїде.
Є така ситуація, що, можливо, є один, а потрібно два. Ми тоді кажемо так: шукайте другого, але всі знають, що з другої іншої лікарні анестезіолог тоді буде в екстреній ситуації залучений.
Зараз ситуація щодо готовності така: інфекційні лікарні є, в інфекційних лікарнях захист для медичних працівників є.
З державного резерву ми ще отримаємо 10 мільйонів масок, розвеземо по всіх лікарнях для захисту медичних працівників.
– Ви сказали маски – маються на увазі маски, чи все ж таки респіратори?
– Ні-ні, маски.
– Інфекціоністи стверджують, що найкращий захист – це респіратори, зокрема Н-95. Чи є вони в медичних закладах?
– Можуть бути у тих закладах, котрі самі закуповували.
До сьогодні зона відповідальності закупівлі витратних матеріалів була за закладами.
Ми багато речей закуповуємо централізовано для лікарень, але здебільшого витратні вони купують самостійно. Тому в деяких лікарнях є закуплені десь респіратори, десь маски для використання пацієнтами при захворюванн
– Ви будете дозакуповувати ще щось необхідне?
– В держрезерві це вже закуплено і лежить, то насправді ми будемо перерозподіляти.
Також проводимо наради з дистриб’юторами й аптеками, для того щоб також і в аптеках все було в наявності.
І з виробниками також зустрічались.
Робота зі всіх сторін залучена й інтенсифікована. Є у нас оперативний штаб в МОЗі. Це і прикордонники, і митники, і фахівці-експерти-епідеміологи. Там ми разом всі обговорюємо наші рутинні, оперативні рішення.
І також ми розробили на виконання доручення президента, національний план протиепідеміологічних заходів, який є, власне, запобіганням поширенню коронавірусу.
На сьогодні він уже підписаний і схвалений Кабінетом міністрів.
Він передбачає також кілька додаткових заходів. Наприклад, кожний регіон має визначити в себе маршрут пацієнта.
– Ви маєте на увазі логістику?
– Так, якого пацієнта, в яку лікарню везуть, яка лікарня приймає.
Якщо, наприклад, у певному регіоні всі інфекційні лікарні будуть заповнені, то де тоді буде надаватися допомога, в яких закладах і як все має відбуватися?
Також мають бути створені протиепідемічні комісії в кожному регіоні для оцінки ситуації.
Також у нас є Кодекс цивільного захисту, який передбачає порядок введення режиму підвищеної готовності.
Це означає, що всі міністерства та заклади мають опрацювати стан своєї готовності до випадку, якщо буде необхідність. По суті, це як перевірка протипожежної системи.
Все має бути згідно з настановами ВООЗ, оскільки в цій частині ми не просто керуємося своїми рішеннями, ми виконуємо норми міжнародних санітарних правил, які є вищими, ніж українське законодавство в цій частині.
В Україні хворих наразі немає, але ми готові до появи випадку, й ми ще вчиняємо додаткові дії, для того щоб підготуватися й бути впевненими, що готове не тільки міністерство і його заклади, а й всі інші міністерства і регіони.
Країна велика і багато кому доведеться приймати рішення.
– Лікарська спільнота підіймала питання наявності у лікарнях апаратів для екстракорпоральної мембранної оксигенації.
– ЕСМО, так.
– Дослідження хворих коронавірусу, які вже були проведені, показали, що приблизно 3% людей були дуже важкими пацієнтами й потребували цих апаратів.
Чи є в нас взагалі такі апарати? Чи не думав МОЗ дозакупити їх?
– ЕСМО є в Україні.
Вже проводилася така закупівля в попередні роки.
Мене інформували, що вони є у 7 лікарнях.
– Це лише у Києві чи й у регіонах теж?
– Є і в Києві, є в деяких регіонах.
З того, що ми зараз бачимо, хоча б один на область дійсно він повинен бути.
Закупка ЕСМО – буде одним із наших кроків, коли визначатимемо необхідність закупівлі додаткового обладнання.
“Ми готуємо медичну систему до реагування”, – обіцяє Зоряна Скалецька |
– Хочеться дати практичний алгоритм дій для населення.
От уявімо, я приїхала з Китаю або спілкувалася з людиною, яка була в Китаї, й бачу в себе ознаки гострого респіраторного захворювання.
Як мені діяти?
– Варто йти до сімейного лікаря й обов’язково озвучити те, що мав місце контакт з особою з Китаю і є певні симптоми.
У сімейного лікаря є свій алгоритм. Він повинен взяти біологічний матеріал на діагностику і направити вас до інфекційної лікарні, де, власне, проведуть безпосередньо фахівці додаткове обстеження.
Це ми робимо зі всіма, в котрих були підозри.
– Тобто й інфекціоністи, і сімейні лікарі вже знають, як діяти в цій ситуації, вони проінструктовані?
– Проінструктовані.
У нас була селекторна нарада на минулому тижні з департаментами охорони здоров’я.
Ще раз наголошували, що ніколи не завадить провести інструктування раз в тиждень, для доперевірки, щоб всі дійсно розуміли як діяти.
– Добре. Тоді питання щодо евакуації людей з міста Ухань: коли вона планується і скільки людей мають евакуювати?
– Спочатку були заявки на 57 людей.
Тепер інформація, що є 45.
– Тобто ще нечіткі цифри.
– Цифри нечіткі – раз.
Два – ми ще вивчаємо ситуацію загалом, у тому числі й куди можна було б евакуйовувати. Оскільки дійсно є питання безпеки оточуючих і, скажімо так, території.
Дуже важлива історія в тому, що, наприклад, Америка евакуйовувала ж не всіх своїх громадян, а тільки працівників консульства.
І практика є така, що евакуація відбувається на 14 днів в закриту, переважно військову частину.
Ми саме вивчаємо, де могли б розмістити людей.
Ми мали кілька варіантів, але, добре їх проаналізувавши, зрозуміли, що вони не до кінця підходять, тому шукаємо далі.
Маємо також розуміти, що ці всі особи мають бути згідні на те, що ми їх зможемо 14 днів утримувати на карантині.
– Дуже важливе питання: генеральний директор директорату МОЗ Андрій Скипальський на пресбрифінгу казав, що людям буде запропонована ізоляція.
Це означає, що якщо хтось відмовиться, його відпустять додому?
– Власне, це одне з проблемних питань.
Ми розуміємо, що найважливіше для нас те, що вони всі мають залишитися.
Але оскільки в країні не карантин, то ми не можемо, згідно з законом, їх утримувати.
Тому зараз шукаємо механізм, як би це зробити й організувати, для того щоб забезпечити безпеку на території України.
Наприклад, в Америці є 72 години обов’язкового утримання, а потім особи до 14 днів можуть залишитися, а можуть піти.
– Насправді у США евакуйованих людей посадили на обов’язковий 14-денний карантин після того, як один чоловік намагався втекти з бази, де перебували евакуйовані люди (це оновлена інформація – ред.).
– Америка має набагато суворіші правила в цій частині, але вони теж насправді не можуть утримувати людей.
Повторюсь, це питання ми поки вивчаємо. Взаємодіємо з Мінінфраструктури, з Міністерством закордонних справ, зі всіма урядовими установами. РНБО в тому числі.
Один з варіантів, який ми запропонуємо людям, які підлягають евакуації – написати добровільну згоду.
На МОЗ лише частина відповідальності, пояснює Зоряна Скалецька |
Оновлено: після проведення інтерв’ю, Уряд опублікував розпорядження, яке вимагає обов’язковий карантин для громадян, які повернулись з провінції Хубей.
– На ізоляцію?
– Ну, як варіант, так.
– А як швидко ви збираєтеся це вирішити?
– Мені теж хотілося б знати, коли ми це вирішимо.
Тобто ми готові до евакуації, уряд виділив гроші з резерву.
Це має бути комплексне рішення, тому що воно має дійсно дуже багато супутніх питань.
Плюс ми маємо правильно комунікувати в тому числі з населенням, щоб не було “О, привезли тут”.
– Хто саме опікується евакуацією людей?
– Ми всі разом.
В нас (МОЗ – ред) є частина зони відповідальності, Мініфраструктури відповідає за транспортування, МЗС – контактує, власне, з особами, які перебувають на території Китаю.
– Якщо ми все ж отримаємо спалах коронавірусу й пацієнти будуть відправлені у інфекційні відділення лікарень.
Чи зможемо ми убезпечити інших пацієнтів від зараження?
– Наші інфекційні лікарні тому й відокремлюються від інших, і вони, власне, мають бокси.
Я була, наприклад, колись з дитиною в інфекційній лікарні. Там навіть заборонено пересування по лікарні.
Я би хотіла наголосити на тому, що, по-перше, за даними, котрі на сьогодні є, одна людина з коронавірусом заражає приблизно двох людей.
Тобто динаміка його поширення і зараження не така велика.
А це означає, що насправді ми повинні дбати про всі питання ізоляції, але в межах інфекційної лікарні вони цілком можуть у відокремлених палатах знаходитися.
І не буде необхідності вікна затягувати, чи 3-кілометрову зону робити навколо лікарні.
Насправді коронавірус ще не вивчений, про багато його особливостей ми дійсно ще не знаємо, але ті, котрі на сьогодні вже вивчені, свідчать, що таких заходів, як інфекційні лікарні достатньо.
Я би хотіла наголосити на тому, що, по-перше, за даними, котрі на сьогодні є, одна людина з коронавірусом заражає приблизно двох людей. |
– Питання по тест-системах. Декларується, що їх вистачить десь на 25-30 досліджень.
МОЗ планує дозакуповувати системи, правильно?
– Нам CDC (Центр контролю і профілактики захворювань США) і ВООЗ виділять як гуманітарну допомогу.
За моїми підрахунками, десь півтори тисячі.
– Тобто на півтори тисячі досліджень?
– Так. 900 від ВООЗ і десь 700 від CDC. Цього має бути достатньо.
– Секретар РНБО Олексій Данілов казав про розробку власних тест-систем. Наскільки це взагалі доцільно та швидко можна реалізувати в Україні?
– Доповідають, що розробка вже на хорошому етапі.
В даній ситуації, я думаю, що тут питання, і як у щодо будь-якої розробки – чому ні?
Якщо вона доведе свою ефективність, що вона дійсно працює і виявляє, то насправді це хороша нагода показати, що Україна теж здатна.
– А хто конкретно опікується цим процесом?
– Це наш Український науковий інститут.
– Тобто ви не будете називати, конкретно який?
– Ні.
За даними видання Дзеркало тижня з джерел у Міністерстві охорони здоров’я та РНБО, в Україні над створенням тесту на коронавірус працюють дві команди вчених: лабораторія Інституту молекулярної біології і генетики НАН України та лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН України.
Результат очікується за 10-14 днів.
– Багато людей вже ходять в масках. Насправді, це не дуже надійний метод захисту.
Як люди можуть себе захистити і наскільки це можливо?
– Це дуже хороше питання не тільки в контексті коронавірусу, а взагалі.
Насправді є завжди однакова для всіх порада: мити руки якомога частіше.
При кашлі чи чханні бажано прикриватися ліктем або якось інакше.
Також важливо сидіти вдома, якщо ви захворіли.
Взагалі маю додати, що заходи, які зараз вживає ВООЗ, щодо попередження нового вірусу – безпрецедентні.
Коронавірус, можливо, став для дуже багатьох критерієм до переоцінки системності й системи.
Наталія Бушковська, УП.Життя
Фото та відео Ельдар Сарахман, УП