Медреформа«вторинки»: робота над помилками

У квітні в Україні змінився підхід до фінансування спеціалізованих лікарень. Медзаклади перейшли на принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Лікарні стали автономними одиницями, які напряму уклали фінансові договори з Національною службою здоров’яу рамках Програми медичних гарантій. Втім, успішна у первинній ланці система дала збій у вторинній і третинній. І тепер президент закликає уряд і парламент виправити помилки. Що сталось і яке майбутнє чекає медичну сферу, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Що сталось?

Під кінець квітня у ЗМІ почали з’являтись різноманітні історії лікарів, які отримали меншу зарплату чи опинились під загрозою скорочення через медреформу. Резонансним стало повідомлення про недофінансування на 20% Київської міської психіатричної лікарні ім. Павлова, що може призвести до звільнення 455 працівників із 1400. Подібна ситуація в Одеському тубдиспансері та Центрі екстреної медичної допомоги Запорізької області, а також багатьох інших вузькопрофільних закладах. За даними аудиту МОЗ, дефіцит фінансування наразі мають 984 лікарні з 1747, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Численні звернення лікарів у соцмережах та страйки лікарень змусили втрутитись у ситуацію Президента. Увечері 4 травня він заявив, що лікарі з усієї України просять його про допомогу через старт другого етапу реформи.

«Через новий механізм фінансування може бути звільнено близько 50 тисяч медиків та закрито 332 лікарні. Майже 1000 лікарень отримає значно менше грошей, ніж у минулому році. Під загрозою опинились екстрена медична допомога, багатопрофільні лікарні, онкоцентри, госпіталі ветеранів, більшість дитячих лікарень, психіатрична та туберкульозна служби», – заявив Володимир Зеленський і закликав міністра охорони здоров’я, голову профільного комітету ВР та головного санітарного лікаря України невідкладно запропонувати шляхи вирішення цих питань.

«Нам потрібне не згортання реформи, а її покращення. Визнання помилок та їхнє виправлення», – додав глава держави.

Чому лікарні отримали меншегрошей?

Відповідно до реформи, у квітні було запущено програму медичних гарантій, яка складається з 27 пакетів послуг. Це – хірургічні операції, пологи, допомога при інсульті та інфаркті тощо. Кожну послугу, яку надає медзаклад, оплачує Національна служба здоров’я.

У 2020 році на програму медгарантійдержава виділила 72 млрд грн, які були розподілені залежно від спроможностеймедзакладів. Тобто лікарні із більшою кількістю спеціалізованих послуг були профінансовані краще, у деяких випадках удвічі порівняно з минулим роком. Наприклад, Лубенська (43062 тис. грн у 2020 р. проти 20950 тис. грн у 2019 р.) і Решетилівська (9465,3 тис. грн у 2020 р. проти 4735 тис. грн у 2019 р.) лікарні Полтавської області. Водночас медзаклади, які не змогли оптимізуватись чи перепрофілюватись, отримали з 1 квітня менше грошей.  

«Є три типи медустанов. Перший – сильні фінансово і з погляду медичного оснащення, які виграли від медреформи. Другий – слабші, зокрема й тому, що керівник лікарні – далеко не завжди хороший менеджер. І третій – це медустанови-утриманці, які постраждали заслужено», – вважає очільниця НСЗУ Оксана Мовчан.

За її словами, до старту реформи НСЗУ пропонувала областям розробити плани розвитку лікарень, які опинились під загрозою недофінансування. Зокрема, оцінити, скільки інвестицій може додати місцева влада. Однак НСЗУ встигла обговорити це лише з очільниками чотирьох областей – Луганської, Донецької, Рівненської та Волинської.

Що далі?

МОЗ збирається додати кошти медичним закладам, які опинились під загрозою закриття чи скорочення штату. У відомстві також заявляють, що збільшать зарплати медиків. При цьому міністр охорони здоров’я Максим Степанов наголошує, що не збирається згортати реформу.

«Навпаки, її (медреформу, – ред.) треба реалізовувати, але суттєво змінивши, враховуючи українські реалії та виправивши допущені при її плануванні помилки. Вже цьогоріч усі медичні заклади мають отримати фінансування не менше, ніж торік. Потрібне підвищення зарплат лікарям та середньому медичному персоналу другої та третьої ланки – це понад 400 тисяч медиків», – зазначив Степанов.

За його словами, головним закупівельникоммедичних послуг залишиться НСЗУ. При цьому з 1 червня за Державною програмою медичних гарантій будуть додатково профінансовані первинна та екстрена медичні допомоги, гострі інфаркт міокарда та інсульт у стаціонарі, а також 4 пакети для лікування COVID-19.

Щоб розробити справедливі тарифи на медичні послуги, з 11 травня також почнеться детальна експертиза всієї медичної інфраструктури. Визначатимуть спроможність та ефективність госпітальної мережі, а також розроблятимуть державні стандарти надання медичної допомоги.

Крім того, щоб підвищити зарплати 435 тисячам медиків, з 1 липня 2020 року буде додатково виділено 11 млрд грн із держбюджету.Понад те, парламентський Комітет здоров’я нації наполягає на збільшенні фінансування системи охорони здоров’я у 2021 році вдвічі, до 6% ВВП. Загалом в МОЗ запевняють, що медична реформа у зміненому вигляді зробить медичні послуги більш доступними та якісними.

 

 

 

 

Новини Партнерів