У Китаї в автономному районі Внутрішня Монголія на півночі Китаю оголосили режим підвищеної епідемічної небезпеки через пацієнтів з симптомами бубонної чуми. Як стало відомо у лікарню доставили чоловіка і жінку, які знаходяться в критичному стані.
В окрузі Баян-Нур запроваджено третій рівень режиму оповіщення. Всього їх у Китаї чотири. Третій передбачає координацію питань епідемічної безпеки громадян на рівні місцевої влади.
Влада Китаю попередили про те, що бубонна чума може передаватися від людини до людини. Вони закликають не полювати і не є тварин, які можуть стати переносниками цього смертельно небезпечного захворювання.
Зокрема, це можуть бути гризуни, наприклад монгольські бабаки. Кількома днями раніше випадки бубонної чуми були виявлені на заході Монголії. Там теж госпіталізували двох пацієнтів. В районі відразу ж ввели жорсткий карантин і заборонили в’їзд будь-якого автомобільного транспорту.
Встановлено, що з пацієнткою з Баян-Нура прямо контактували 60 осіб і побічно — 400, на даний час їх перевіряють. Місцеві лікарі вважають, що причиною зараження стало вживання в їжу сирого м’яса бабака.
Така ж причина захворювання бубонною чумою називається і в обох жителів Монголії.
Бубонна чума характеризується важким запаленням лімфатичних вузлів з утворенням «бубонів», найчастіше — пахових, рідше — пахвових. Хвороба супроводжується лихоманкою і яскраво вираженою інтоксикацією.
Відноситься до групи бактеріальних захворювань. Вражає в першу чергу диких гризунів. Носіями бактерій є блохи. Саме вони переносять бактерії від однієї тварини до іншого.
Люди можуть заразитися в результаті укусу блохи або вживання в їжу сирого м’яса хворого гризуна. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), бубонна чума може вбити дорослого менш ніж за 24 години, якщо вчасно не почати лікування. Однак медицині ця хвороба відома давно.
«Чума — це не коронавірус, оскільки є вакцина, можна робити щеплення… Місцеві лікарі знають, як працювати з бубонною чумою. Це не нова інфекція», — заявив Радник директора Центрального НДІ епідеміології Росспоживнагляду, академік РАН Віктор Малєєв.