Всі ми досі вчимося працювати з цим вірусом – Інфекціоністка Ольга Кобевко

Лікарка Ольга Кобевко поділилася спостереженнями, як відрізняється перебіг коронавірусної хвороби нової хвилі від попередніх спалахів. 

Про це розповіла Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка, в інтерв`ю виданню Ліга:

-Респіраторні явища під час COVID-19 лишаються спільними: закладений ніс, ломота в тілі, висока температура, зміна смаків і запахів, першіння в горлі. Лишається атипова коронавірусна пневмонія, яка протікає і лікується інакше, ніж звичайні пневмонії.

Порушення з боку крові були не такі виражені минулого року, коли переважали пошкодження дихальних органів. Зараз спостерігаємо, як у більшості пацієнтів (серед тих, хто потрапляє у стаціонар у важкому стані. – Ред.) розвиваються інсульти, інфаркти – діагнози, пов’язані з тромбоутворенням.

В Україні немає ретельних досліджень цього явища, але в світі існує припущення, що вірус впливає на внутрішні стінки судин – ендотелій, тому розвиваються симптоми з боку крові.

Тромбоутворення призводить до швидкої смерті, навіть блискавичної. Тромбоемболія легеневої артерії, тобто перекриття цієї судини тромбом, – це миттєва смерть протягом хвилин. Зараз багато молоді, в якої розвиваються летальні тромбози.

Ми користувалися напрацюваннями не тільки українського протоколу. Перших хворих лікували завдяки досвіду колег, які на той час працювали з коронавірусом широко, наші перші напрацювання були на основі португальських, американських і канадських протоколів. Ця практика існує дотепер, ми постійно вичитуємо, які є інновації в інших країнах, вивчаємо джерела. Якщо бачимо відповідну симптоматику, використовуємо ті засоби, які є лише в протоколі, наприклад, Іспанії.

Український протокол взагалі був не дуже досконалий, містив твердження, які суперечать науковому консенсусу.

У більшості випадків підхід до кожного пацієнта індивідуальний залежно від ускладнень, які в нього розвиваються.

В українському протоколі є, наприклад, препарати для дезінтоксикації (внутрішньовенного введення ліків для виведення з організму токсичних речовин. – Ред.), які я на практиці не використала жодного разу. Пацієнти нормально лікувалися і без них. Ми спираємося на досвід: використовуємо протокол, але індивідуально ставимося до кожного пацієнта. Адже всі ми досі вчимося працювати з цим вірусом.

Я працюю у відділеннях, які надають меддопомогу останнього рівня, до нас везуть найважчих пацієнтів. Тому важкі пацієнти були як минулого, так і цього року, багато молоді.

Місць у наших лікарнях завжди вистачало, тому що поставити ліжко з матрацом неважко. А от із киснем є проблема. Я спочатку грішила на наших місцевих чиновників, не могла зрозуміти, скільки ще треба жертв, щоб усвідомити, що до таких хвиль треба бути готовими. Зв’язувалася з колегами з Дніпра, Харкова, Києва, вони кажуть, що потужності виробництва кисню в Україні не справляються.

 

Кисню потребують всі області, його доставляння затримується. Я не можу зрозуміти, чому ми, більше року живучи в пандемії, ще не увійшли в ритм, як це зробили інші країни.

 

Для них “ковідні” відділення звичні, вони знають, що туди завжди потрібен кисень, персонал, ліки. Це напрацьовано.

https://life.liga.net/istoriyi/article/tyajelye-simptomy-bolee-molodye-patsienty-kak-covid-19-izmenilsya-za-god

Новини Партнерів