Знав шість мов.Із дитинства багато читав. Його рідна сестра Володимира згадувала, що улюбленими письменниками Степана були Іван Франко, Тарас Шевченко та Леся Українка.Ще в гімназії прочитав працю Миколи Міхновського «Самостійна Україна».Напам’ять цитував Святе Письмо і «Слово о полку Ігоревім».Вигадав навіть розвагу: змагання з цитування уривків з літературних творів, народних пісень.
Мав акторський талант. Грав у виставах. Під час гімназійних літніх канікул 1925-го організував у рідному Старому Угринові аматорську театральну виставу.Мав добрий слух, співав у хорі. Любив патріотичні та релігійні пісні, знав сотні коломийок, колядував. На Різдво 1937-го в’язні польської тюрми під проводом Бандери співали Службу Божу на чотири голоси.Був волонтером.Грав на барабані, фортепіано, гітарі й мандоліні.Попри невисокий зріст, 159 сантиметрів, дуже добре грав у баскетбол.Міг однією рукою тричі підтягнутись на турніку.Бігав і посідав високі місця на змаганнях зі стрибків у висоту.Катався на лижах.Загартовувався. Взимку вибігав на вулицю тільки в шортах і купався в снігу.Ще в гімназії склав пластову вмілість «Плавання». Для цього потрібно було вміти плавати в одязі та роздягатись у воді, володіти принаймні чотирма стилями, зокрема кролем і брасом, стрибати й пірнати, плисти без допомоги рук, рятувати потопельників.Багато працював для розвитку громади рідного села.Організував театрально-співочий гурток, кооператив, відділення руханково-пожежного товариства «Луг». Через це був змушений на рік відкласти вступ до університету.Коли восени 1932-го родина Бандери переїхала в село Воля Задеревацька, студент Степан за одну ніч облаштував там читальню. Поляки дерева не давали, то Степан уночі з братом Василем потай від влади на плечах наносили дров й звели читальню.Був майстром на всі руки. Міг і страву приготувати, і авто чи патефон зремонтувати.У «Пласті» навчився оправляти книжки, записники, течки, образки різної величини: в полотно, картон із полотняними краями й кутиками, в шкіру та шкірзамінник.Знався на техніці. Був вправним водієм. Англійські оунівці подарували Бандері автомобіль – синій Opel’ Kapitan, реєстраційний номер PKW АВ 63-3821.Захоплювався хімією.Мав фотоапарат, сам проявляв плівку і друкував знімки. Власну фотолабораторію облаштував в центральному офісі Закордонних Частин ОУН в Мюнхені на Цеппелін-штрасе, 67.Любив природу й мандри.Дуже добре знався на грибах.Перше псевдо Степана Бандери в «Пласті» – «Ґанді», на честь Магатми Ґанді, лідера борців за незалежність Індії.
За матеріалами «Локальної історії»
На фото з архіву ЦДВР Степан Бандера зі своїми дітьми Андрієм та Лесею, Західна Німеччина.peredplata
