13 березня 1945 року Група істребків Садгірського райвідділу НКВД із села Васловівці під час прочісування села затримала кількох повстанців, доставила їх до сільради, виставила охорону і дали знати в район, щоб приїхав хтось із НКВД та забрав їх.
Саме в обідній час, коли працівники сільради та «істребки» пішли обідати та залишилися лише охоронці, до сільради приїхали група НКВДистів з району на чолі із капітаном. Останній наказав охоронцям знайти ще одну фіру для того, щоб відвести повстанців в район. І коли ті побігли по селу щоб знайти фіру – визволили повстанців та втекли з ними в сусідній ліс.
«Істребки» згодом розібралися, що це були повстанці, і відкрили стрілянину, але безрезультатно, повстанці вже були під лісом, а переслідувати їх не наважились.
Надзвичайно смілива акція з визволення побратимів!
Проте історія цим не завершилась. З’ясувалося, що то були не повстанці, а група «переодягнених НКВДистів», чи як їх офіційно називали, бійці «спецбоївки Садгірського РВ НКВД», яка шукала вихід на повстанців з метою їх знищення. Забрали їх повстанці із боївки «Юрася».
Радянська влада не вигадали нічого кращого, як запідозрити зраду серед місцевих істребків, ніби вони свідомо передали «спецбоївку» в руки повстанцям, організували слідство та суд, проте слідство не змогло цього довести. Так само залишилася невідомою і доля бійців «спецбоївки». Більше деталей цієї події вже у книзі про діяльність Садгірського районного проводу ОУН, яка таки колись сподіваюся побачить світ.
* 13 березня 1947 року в 21.00 в селі Великий Кучурів кут Селище Чернівецького сільського району в державний млин прийшли повстанці «ГРІМ», «БАЙДА» і «ОРЕЛ», які вимагали від сторожа млина ПАВЛЕНКО І.Г. і ГАЛУНГА Г.П. дати їм муки. Нагадаємо, це був самий розпад голоду 1946-1947 років.
Сторожа відповіли повстанцям, що млин закритий і муки немає.
Після цього двоє повстанців захотіли на власні очі пересвідчитись в цьому, а оскільки їм не відчиняли – почали ламати двері млина. Третій став на охорону.
В цей час із складу гарнізону внутрішніх військ НКВД, який дислокувався в селі Великий Кучурів, проходив наряд солдат із 5-ти осіб. Повстанець, який стояв на сторожі, зупинив їх на відстані 10-15 метрів окриком: «Стій, хто йде». Два солдата, які шли в головному дозорі на окрик відповіли, що йдуть «свої». В цей час повстанці відкрили вогонь по солдатам, одного застрілили, іншого важко поранили.
Інші три солдати які йшли позаду відкрили вогонь по повстанцям, але через їх розгубленість повстанцям вдалося зникнути.