Колись, подивившись фільм “Високий перевал”, тато (рядовий стрілець УПА), сказав мені:
“Коли вони знищували криївку чи просто когось із боївкарів десь в лісі, далеко від району, вони відрізали голови. І навіть коли не в лісі, просто тіла не було на чому везти, а голови вони мали привезти.
Вони так звітували перед своїм начальством.
А ще вони заміновували тіла, і коли хтось приходив хлопців поховати, то гинув теж…
В 1990-х роках розкопали одне із поховань жертв НКВД. Дивне поховання було. Поховані люди були без голови. І була ще дивніша деталь. Шийні хребці не були поруйновані. Ні ножем, ні пилкою, нічим не були поруйновані. Почали шукати свідків чи тих, з ким могли спілкуватися свідки.
І виринула така історія: Людей привязували за голову до дерева. А ноги – до коней. І били коней. А коні не йшли. Тоді відвязали коней і привязали ноги до машини.
Машина поїхала.
А люди боялися говорити… боялися свідчити, бо “всяке може бути”. А хтось вперто доводив, що поховання на глибині 60см, – то поховання давні, може навіть трипільської доби. І, зиркаючи з-під окулярів: “Не додавілі вас танками в 1945”.
**************************
Зараз вони прийшли, щоб додавити. Не пошкодують нікого. За найменший опір – розстріляють. Інших, навіть тих, що натхненно чекали русскій мір, вивезуть під китайську границю.
Але.
Щоб цього не сталося, кожен з нас має – або стріляти, або подавати патрони.
Іншого не дано.
**************************
Лупаймо сю скалу.
Н.Величко
peredplata
