1 січня 45 року до нашої ери вступив у дію календар, який ми зараз називаємо юліанським. Розробив його не особисто римський імператор Юлій Цезар, а за його дорученням єгипетський математик Созіген. Цезарю приписують такий жарт із приводу необхідності запровадити календар: “Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це сталося”.
Созіген, розробляючи календар, поставив за мету досягти того, щоб астрономічні події – такі, як, наприклад, весняне та осіннє рівнодення – відбувалися щорічно в той самий день. 1 січня 45 року до н.е. імператор Цезар ввів календар Созігена в дію. До речі, від Цезаря до наших часів дійшла назва одного із місяців – Julius. А ім’я іншого римського імператора Октавіана Августа відзначено в календарі словом Augustus – за те, що Август виправив конструкцію високосного року. Також, щоб зрівняти його з Julius, до Augustus додали один день – у місяці було 30 днів, а зараз 31. Цей додатковий день, який зрівняв імператорів, забрали з і без того короткого лютого. І саме з того часу він триває не 29/30 днів, як закладав Созіген, а 28/29.
За юліанським календарем тривалість року становить 365 із чвертю доби. Цю чверть компенсують за рахунок високосного року – кожного четвертого. Після значного періоду часу стало зрозуміло, що календар мав неточність. Земля обертається навколо Сонця на 12 хвилин повільніше, ніж думали римляни. За більш ніж 1500 років, що минули після введення в дію юліанського календаря, ця неточність призвела до того, що пори року вже суттєво посунулися відносно дат. Відставання складало 10 днів. Тоді 1582 року Римський Папа Григорій XIII здійснив реформу літочислення. Він зробив деякі високосні роки невисокосними та скоротив розбіжність календаря з реальністю до 26 секунд на рік. А щоб скоротити те відставання, яке вже було, за наказом папи в 1582 році після 4 жовтня настало 15-те. Наразі різниця між юліанським та григоріанським календарем вже становить 13 днів. І саме цим пояснюється розбіжність у днях святкування Різдва: 25 грудня та 7 січня, а також суто пострадянський феномен – святкування “Старого Нового року” в ніч із 13 на 14 січня. Адже в Україні за юліанським календарем жили набагато довше, ніж у великій кількості країн світу – аж до 1918 року. Тоді керівництво УНР запровадило в країні григоріанський календар. Згодом те саме зробили і більшовицькі окупанти.
До речі, 1 січня 1622 року канцелярія Папи Римського офіційно визнала 1 січня початком року. До цього моменту новий рік відраховували з 25 березня.
Igor Tsaryk
