4 листопада 1861 року — день, коли Львів зустрів свій перший поїзд. До міста, просто зі столиці імперії — Ві́дня, прибув потяг із назвою «Ярослав». Ця подія стала не просто технічним досягненням, а справжнім святом для всього краю: на вокзалі зібрався натовп людей, грала музика, лунали вітання — у Галичину́ прийшла залізниця.
До того часу дорога з Відня до Львова займала кілька днів подорожей поштовими диліжансами. Тепер же — всього двадцять годин у комфортному вагоні, під ритмічний стукіт коліс. Тоді це виглядало майже як диво. Потяг «Ярослав» складався з локомотива та кількох вагонів — і, попри скромність, символізував нову епоху: швидкість, зручність, відкриття світу.
Залізнична лінія Відень — Львів відкрила для міста зовсім інші можливості. Львів почав розвиватися як торгова й культурна столиця краю, сюди потягнулися підприємці, студенти, науковці. Разом із залізницею прийшла й нова енергія часу — рух, зміни, модерність. Недарма сучасники казали: «Коли до міста приходить потяг — у нього приходить майбутнє».
Відтоді залізниця стала частиною львівської ідентичності. І сьогодні, коли ми чуємо звук поїзда, що відходить зі станції, ми ніби продовжуємо ту ж історію, розпочату ще у 1861 році.

