Михайла Бойчука розстріляли у липні 1937-ого, як і більшість його учнів та дружину. У 1930-их більшовики побачили його творах “буржуазний націоналізм”. Майже всі картини Михайла Бойчука знищили, навіть спалено ескізи.
Основоположник українського монументального мистецтва народився на Теребовлянщині. В юності Бойчуку вдалось поїхати на навчання до Львова до відомого художника Юліана Панькевича (він українізовував шаблони іконопису, зображуючи Богородицю та Ісуса у вишиванках). За грошової підтримки митрополита Шептицького та НТШ Бойчук навчався в академіях Відня, Кракова та Мюнхена, вивчав твори мистецтва у Парижі та містах Італії.
Бойчук мав на меті заснувати українську мистецьку школу. У 1909-му він відкрив у Парижі майстерню, де працював із групою митців, які стали його послідовниками.
Бойчукісти реанімували середньовічну техніку настінної візантійської фрески (завдяки чому згодом несподівано стали в нагоді новій радянській владі, яка підтримувала у мистецтві усе масштабне і доступне для впливу на народні маси).
Виставка бойчукістів 1910-го у Парижі отримала шквал захоплення від публіки, преси і критики. Після такого успіху Бойчук із учнями повернувся до України.
Один із фундаторів та професор Української державної академії мистецтв у 1917 році, при якій заснував художню школу монументального мистецтва. Об’єднав талановитих малярів-монументалістів, які сформували школу бойчукістів.
Візантійську естетику та філософію Сковороди бойчукістами вдалось синтезувати із темами новоствореної більшовицької держави, створивши таким чином нову естетику. Але навіть це для більшовиків виявилося проявом “буржуазного націоналізму”!
Його творчість просякнута прагненням відродити мистецьку традицію на основі візантійського фрескового живопису та традиціях Давньої Русі. Він ілюстрував книги, провадив реставраційні роботи у Львові, в усипальниці родини Розумовських і давнього іконостасу в їхній церкві у Лемешах (на Чернігівщині), відновлював фрески Софійського собору в Києві та Успенського в Чернігові, створював нові фрескові ансамблі. Працював над художнім оформленням вистав Леся Курбаса. Разом з учнями здійснив розписи Луцьких казарм у Києві.
Після нищення залишились лише окремі твори, збережені у приватних колекціях. Велику частину його картин зберегла художниця Ярослава Музика. Після арешту за зв’язки з УПА, її чоловік замурував твори між стінами.
За матеріалами УІНП
peredplata
