Георгіївська стрічка з’явилася в 1769 році при правлінні імператриці Катерини ІІ.
Тоді це була найвища військова нагорода Російської імперії, яку отримували офіцери за бойові заслуги. Ця стрічка складалась з трьох чорних і двох жовтих смужок.
Однак, коли в 1917 році більшовики прийшли до влади, всі імперські георгіївські нагороди, а їх був цілий комплекс, припинили офіційне існування. Натомість у білогвардійській еміграції їх використовували.
Під час Другої світової війни ними народжували білогвардійців, які воювали в складі військ нацистської Німеччини. Георгіївськими кавалерами були начальник главку козачих військ третього Рейху генерал Петро Краснов, группенфюрер СС Рудольф Бангерський, группенфюрер СС Андрій Шкуро та інші. До того ж, більша частина цих георгіївських кавалерів служила в «русском корпусе», який воював проти партизан в Югославії та відзначився надзвичайною жорстокістю.
Тож оці георгіївські нагороди – це символи колабораціонізму, тобто тих, хто воював за нацистську Німеччину», – розповів історик. Відомо, що Георгіївський хрест був символом Російської визвольної народної армії, яка потім перетворилась на бригаду СС і в 1944 році брала участь у придушенні повстання у Варшаві. Причому проти цивільного населення вони діяли настільки жорстоко, що окремих військовиків РВНА есесівці навіть розстрілювали.
Щоб врятувати Радянський Союз, Сталін вирішив використати георгіївські мотиви. У1943 році було засновано Орден Слави, який мав якусь стилістичну схожість з Орденом Святого Георгія. Але в нього були не жовті, а помаранчеві смужки. Це робилося для того, щоб активізувати й відродити саме російський патріотизм під час війни. В іншій радянській нагороді – медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 роках» теж використовувалися чорна й помаранчева стрічки.
Потім до 1965 року було затишшя. Аж поки радянські історики не почали згадувати про так звану гвардійську смужку – тобто чорно-помаранчеву, а не чорно-жовту, як у Російській імперії. Після розвалу Радянського Союзу і відновлення незалежних держав у Російській Федерації георгіївські нагороди були взяті на озброєння. Орден Святого Георгія відновлено в 1992 році, а Георгіївський хрест – уже за часів Путіна, в 2008 році. І обов’язковим елементом цих нагород стала георгіївська стрічка.
У 2005 році, всупереч історичним фактам, керівництво Російської Федерації визнало георгіївську стрічку символом перемоги над нацистською Німеччиною. Та насправді це був символ війни проти незалежних держав. Наприклад, георгіївську стрічку використовували під час агресії Російської Федерації проти Грузії в 2008 році. І потім її активно почали розкручувати в Україні. І вже в 2014 році її взяла на озброєння п’ята колона і намагається це робити зараз.
Тож георгіївська стрічка – це символ загарбання України. Саме так вона і трактується. Коли в 2014 році почалася російська агресія, українське суспільство цей імперський символ сприйняло вороже. Потім долучилась і держава. Офіційно було визнано, що це антиукраїнська символіка, спрямована проти територіальної цілісності України і суверенітету України.
Нині усі мають знати, що георгіївські стрічки – це російські шовіністичні знаки.
Сергій Бутко.
Джерело: http://cheline.com.ua/news/society/neochikuvano-avtoritetnij-chernigivskij-istorik-rozpoviv-shho-naspravdi-oznachaye-georgiyivska-strichka-75496
© Чeline | cheline.com.ua/
peredplata
