Цього дня пішов із життя Роман Шухевич (1907-1950), український політичний та військовий діяч.
Шухевич був головнокомандувачем Української Повстанської Армії (УПА), чисельність якої сягала до ста тисяч вояків, головою Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР), головою проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) в Україні.
Сім років Роман Шухевич очолював антикомуністичний рух на західноукраїнських землях, який успішно протистояв міці радянських спецслужб. Роман Шухевич загинув у с. Білогорща Львівської області у бою з підрозділами Внутрішніх військ та УМДБ. На нього полювали близько тисячі солдатів МДБ. Шухевича хотіли взяти живим, щоб потім публічно судити і привселюдно стратити. Утім, 43-річний генерал-хорунжий не збирався здаватися. У перестрілці він застрелив майора МДБ. Важко поранений автоматною чергою, Роман Шухевич вистрелив собі у скроню.
\”Батько лежав на соломі у вишитій сорочці, на правій стороні обличчя було видно слід кулі, а під грудьми було три рани, на голові, поруч із кульовим отвором, – обпалене волосся. Значить, застрелився, подумав я\”, – згадував син головнокомандувача Юрій Шухевич, на той час уже радянський в’язень, якого привели для впізнання тіла.
За провал операції з захоплення Шухевича чимало офіцерів і вищих чинів МДБ отримали стягнення і навіть позбулися посад. Нагороду отримав лише автоматник, якому приписали смерть командувача УПА. Сержант отримав тисячу карбованців.
Існувала легенда, що тіло Шухевича забальзамували й відправили в Москву. Таким його показали Сталіну. Той наказав тіло спалити, а попіл розсіяти над Збручем. Навіть мертвий Шухевич був страшний для совєтської імперії, а тому не мав права на поховання.
Уся родина Романа Шухевича була репресована. У 1945 році НКВС заарештував дружину, матір, батька, сестру, сина Юрка і доньку Марію. Всіх згодом заслали за Урал, а сина і доньку передали до спеціального будинку на Донбасі \”на перековку\”. Юрій Шухевич просидів у радянських таборах 41 рік і вийшов на волю лише у 1989 році.
Суперечки довкола постаті Романа Шухевича тривають дотепер. Навіть через понад півстоліття після своєї смерті, разом з іншими борцями за свободу і незалежність України, Шухевич залишається чималим подразником для нащадків сталінських пропагандистів, які час від часу фабрикують все нові й нові псевдосенсаційні справи про \”звєрства бандеровцев\”, намагаючись хоч якось очорнити образ Героя України.
peredplata
