КРИВАВЕ СВЯТО ЙОРДАНА НА БУКОВИНІ В 1945 РОЦІ

У недавніх числах «ЧАС» розповідав про творення під самими Чернівцями боївки «Скригуна»-«Юрася», боївки Василя Маланчука-«Ситого» у Кіцманському районі та Захарія Бассараби з Ленківців. Їх діяльність, а також численних інших боївок, які виникали в різних куточках Буковини, та й по цілій Західній Україні, неабияк налякали окупантів. По багатьом селам Буковини відбуваються резонансні відплатні акції повстанців – знищується радянський актив, палають сільради й радгоспи. Водночас влада не може упіймати повстанців і демонструє свою нездатність. Віра в непереможність Сталіна і його режиму похитнулася.

Для боротьби з повстанцями вдавалися до найрізноманітніших заходів: організовувалися масові облави, усі більші села були заповнені військовими внутрішніх військ НКВС, в кожному селі утворені відділи «стрипків», мережа «десятників» контролювала кожна на своїй вулиці своєчасність виконання завдань партії (переважно пограбування у вигляді «здач» та «займів»). Також формувалася мережа донощиків та сексотів.

Влада вишукувала все нових способів залякати місцеве населення, зламати його волю і змусити його підкоритися, подолати повстанський рух. Тоді очільник НКВС Берія вирішив застосувати для залякування населення привселюдні страти на шибениці. Була розроблена навіть спеціальна процедура: на страти зганяли усі мешканців села, або й кількох сусідніх сіл. Особливо завжди наголошувалося на присутності дітей, учнів місцевих шкіл. Приїжджав вантажний автомобіль із засудженими, останнім зачитували вирок, іноді ще виступали й сільські активісти на підтримку таких дій проти повстанців, їм накидали петлю на шию, і машина від’їжджала. Зазначалося, що тіла повішених повинні були залишатися на шибениці протягом трьох днів. Біля них виставляли охорону, щоб ніхто їх не зняв і не поховав, а потім тіла забирали і місця їх поховання і досі невідомі.

Для проведення в життя такої «ініціативи» була створена спеціальна Виїзна Сесія Військової Колегії Верховного Суду СРСР, яка на початку 1945 року їздила з області в область, «заслуховувала» справи та виносила смертні вироки, нічим не згірш, як до того це робили нацистські групи смерті.

 

Детальніше про страти повстанців у селах Кальнівці, Гаврилівці, Мамаївці, Шубранець та ін. читайте у черговому числі газети ЧАС за 17 січня 2018 року.